Рапорт не по команді та СЗЧ – чи домігся військовий через суд звільнення зі служби через дитину з інвалідністю

Черкаський окружний адміністративний суд не задовольнив позов військовослужбовця, який просив визнати незаконною відмову військової частини у звільненні за сімейними обставинами через виховання дитини з інвалідністю. Суд дійшов висновку, що рапорт було подано з порушенням встановленої процедури, а також врахував факт самовільного залишення військової частини.

Обставини справи

Військовослужбовець звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини, в якому просив:

• визнати протиправною відмову військової частини у звільненні з військової служби на підставі абзацу 1 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (у редакції, чинній на момент подання рапорту про звільнення від 9 травня 2024 року) за сімейними обставинами у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років, викладену у письмовій відповіді № 3051 від 19 березня 2025 року;
• зобов’язати військову частину прийняти рішення про звільнення з військової служби за сімейними обставинами у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років на підставі абзацу 1 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (у редакції, чинній на момент подання рапорту про звільнення від 9 травня 2024 року).

Позивач обґрунтовував вимоги тим, що він є батьком дитини з інвалідністю, що підтверджується свідоцтвом про народження, висновком про дитину з інвалідністю до 18 років та довідкою для отримання пільг. Позивач подав рапорт про звільнення 6 квітня 2024 року та повторно 9 травня 2024 року через Генеральний штаб Збройних Сил України. Військова частина відмовила у звільненні, посилаючись на те, що рапорт подано не по команді, відсутні необхідні документи та позивач самовільно залишив військову частину.

Судом встановлено, що позивач призваний на військову службу відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та зарахований до списків військової частини наказом від 4 квітня 2024 року. Позивач є батьком дитини з інвалідністю, що підтверджується відповідними документами. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 580/7183/24, яке набрало законної сили 11 лютого 2026 року, визнано протиправною бездіяльність військової частини щодо розгляду рапортів позивача від 6 квітня 2024 року та 9 травня 2024 року та зобов’язано розглянути рапорт від 9 травня 2024 року. На виконання цього рішення військова частина листом від 19 березня 2025 року № 3051 повідомила про відмову у звільненні.

Що вирішив суд

Черкаський окружний адміністративний суд розглянув справу № 580/4195/26 та ухвалив рішення відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд дійшов висновку, що рапорт позивача від 9 травня 2024 року подано не по команді, тобто з порушенням порядку, встановленого Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008. Подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку ієрархічного підпорядкування безпосередньому командиру.

Суд зазначив, що позивач не позбавлений права доопрацювати рапорт або звернутися із новим з урахуванням змін чинного законодавства та з дотриманням процедури його подання по команді. Крім того, позивач самовільно залишив військову частину, що виключає можливість його звільнення з військової служби до продовження військової служби.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.