Арешт не може перешкоджати оформленню спадщини після завершення виконавчого провадження — КЦС ВС
Верховний Суд підтвердив, що спадкоємець може вимагати через суд зняття арешту зі спадкового майна, якщо виконавче провадження завершене, а арешт безпідставно перешкоджає оформленню спадщини. При цьому тривале збереження такого обмеження не повинно порушувати право особи на мирне володіння майном.
Позивачка звернулася до суду після того, як не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину. Нотаріус відмовив їй в оформленні спадкових прав через арешт, накладений ще у 2020 році на все нерухоме майно померлого родича, від якого спадкове майно послідовно перейшло її чоловікові, а після його смерті — самій позивачці.
Арешт був накладений у межах виконавчого провадження щодо стягнення боргів. Згодом виконавче провадження було закінчено саме у зв'язку зі смертю боржника. Попри це запис про арешт у державному реєстрі залишився, що фактично заблокувало оформлення спадщини.
Суди першої та апеляційної інстанцій зняли арешт. Головне управління ДПС у Полтавській області оскаржило ці рішення, наполягаючи, що податковий орган не є належним відповідачем, а також посилаючись на наявність у померлого податкової заборгованості.
Касаційний цивільний суд залишив касаційні скарги без задоволення та погодився з висновками попередніх інстанцій.
Обставини справи
Після смерті чоловіка позивачка прийняла спадщину. До її складу входило нерухоме майно, яке чоловік успадкував після смерті свого брата. Однак жоден зі спадкоємців не встиг юридично оформити свої спадкові права.
Коли позивачка звернулася до нотаріуса, з'ясувалося, що все майно первісного спадкодавця перебуває під арештом. Обтяження було внесене у 2020 році державним виконавцем у межах зведеного виконавчого провадження про стягнення податкової недоїмки та інших боргів.
У 2021 році виконавче провадження було закінчено у зв'язку зі смертю боржника. Водночас державний виконавець не зняв арешт, оскільки після закінчення виконавчого провадження через смерть боржника Закон «Про виконавче провадження» не передбачав для нього підстав самостійно скасувати арешт за наявності несплаченої заборгованості. У такій ситуації арешт може бути знятий лише за рішенням суду.
Саме існування цього арешту стало підставою для відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину. Тому спадкоємиця звернулася до суду із позовом про зняття арешту.
Що зазначив Верховний Суд
КЦС ВС нагадав, що спадкоємець, який належним чином прийняв спадщину, стає власником спадкового майна з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину або державної реєстрації права власності сама по собі не позбавляє спадкоємця можливості захищати свої майнові права.
Суд звернув увагу, що Закон «Про виконавче провадження» передбачає: якщо після закінчення виконавчого провадження державний виконавець не має законних підстав самостійно зняти арешт, це може бути зроблено за рішенням суду.
Колегія суддів зазначила, що у справі 548/590/25 виконавче провадження було завершене у зв'язку зі смертю боржника, відповідна постанова не була оскаржена і залишалася чинною, позивачка не була боржником у цьому виконавчому провадженні, а арешт фактично позбавляв її можливості оформити спадкові права. За таких обставин суд визнав, що обраний спосіб захисту — позов про зняття арешту — є належним та ефективним.
Верховний Суд також наголосив, що за обставин цієї справи подальше існування арешту після завершення виконавчого провадження, коли позивачка не є боржником, а арешт перешкоджає оформленню спадщини, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке втручання має відповідати принципу пропорційності та не може покладати на особу надмірний тягар.
Чому ДПС залишилася належним відповідачем
Одним із головних доводів касаційної скарги було те, що відповідачем мав бути лише орган державної виконавчої служби.
Верховний Суд із цим не погодився.
Колегія зазначила, що арешт накладався у межах зведеного виконавчого провадження, до складу якого входило й виконавче провадження про стягнення податкової недоїмки. Податковий орган у таких правовідносинах є органом стягнення, тому спір про зняття такого арешту безпосередньо стосується його прав та обов'язків. Саме тому ГУ ДПС у Полтавській області є належним співвідповідачем у цій справі.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що матеріали справи не містять доказів того, що після смерті боржника податковий орган звертався до нотаріуса чи спадкоємців із вимогами про погашення боргу у строки, передбачені статтею 1281 ЦК України, або ініціював заміну сторони виконавчого провадження. Ці обставини також були враховані під час оцінки доводів касаційної скарги.
Що вирішив КЦС ВС
Касаційний цивільний суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими арешт зі спадкового нерухомого майна було знято.
Також Верховний Суд залишив без змін додаткову постанову апеляційного суду про стягнення на користь позивачки 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Суд зазначив, що позивачка надала належні докази понесення цих витрат, а їхній розмір є розумним і співмірним зі складністю справи.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
