Коли сім'ї померлого військовослужбовця можуть відмовити у виплаті 15 млн грн — пояснив Верховний Суд
Якщо військовослужбовець помер від захворювання, навіть пов'язаного із захистом Батьківщини, це саме по собі не є підставою для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів №168. Для цього необхідно встановити причинний зв'язок між смертю та пораненням, контузією, травмою або каліцтвом, отриманими під час захисту України. Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
Обставини справи
Позов до Міністерства оборони подала дружина військовослужбовця, яка також діяла в інтересах своїх синів.
Її чоловік був мобілізований у березні 2022 року та виконував бойові завдання у Донецькій області. Наприкінці липня 2022 року він помер під час перебування у районі проведення бойових дій.
Відповідно до медичних документів, безпосередньою причиною смерті стала серцево-судинна недостатність, спричинена гіпертонічною хворобою. Водночас військово-лікарська комісія встановила, що захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця, пов'язане із захистом Батьківщини.
Комісія Міністерства оборони призначила дружині та двом синам одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів №975 — у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, що на момент смерті становило 1 860 750 грн, які були розподілені між членами сім'ї.
Позивачка вважала, що сім'я має право на виплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів №168, у розмірі 15 млн грн, оскільки смерть настала під час дії воєнного стану, а військово-лікарська комісія встановила причинний зв'язок захворювання із захистом Батьківщини.
Що вирішили суди
Суд першої інстанції погодився з доводами позивачки, скасував рішення Міністерства оборони та зобов'язав відомство повторно розглянути питання про призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням висновків суду.
Проте Третій апеляційний адміністративний суд це рішення скасував і відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд дійшов висновку, що пункт 2 постанови №168 передбачає виплату 15 млн грн лише у разі загибелі військовослужбовця або його смерті, яка перебуває у причинному зв'язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими під час захисту Батьківщини.
Позиція Верховного Суду
Касаційний адміністративний суд залишив постанову апеляційного суду без змін.
Верховний Суд застосував правовий висновок Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, сформульований у постанові від 16 червня 2026 року у справі №620/10029/24.
Суд наголосив, що положення пункту 2 постанови №168 необхідно застосовувати у системному взаємозв'язку із Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і вони не можуть тлумачитися відокремлено від цього Закону.
Верховний Суд також зазначив, що сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв'язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн.
Крім того, Суд звернув увагу, що поняття «загибель», яке використовується у пункті 2 постанови №168, має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця під час дії воєнного стану або під час виконання обов'язків військової служби.
Водночас Верховний Суд підкреслив, що смерть військовослужбовця, яка настала внаслідок захворювання, сама по собі не виключає права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн. Таке право може виникнути, якщо медичними документами буде підтверджено, що смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв'язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими під час захисту Батьківщини.
Окремо Верховний Суд зазначив, що застосував новий правовий підхід, сформульований Судовою палатою у справі №620/10029/24. У зв'язку з цим Суд не погодився з висновками, викладеними у власних постановах від 17 липня та 22 серпня 2024 року, відповідно до яких пункт 2 постанови №168 поширювався також на випадки смерті військовослужбовця від захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини. Колегія вказала, що такі висновки не ґрунтувалися на правильному застосуванні норм права.
Чому Верховний Суд відмовив у задоволенні позову
У справі 160/22825/25 суди встановили, що військовослужбовець помер від серцево-судинної недостатності, а військово-лікарська комісія підтвердила зв'язок захворювання, яке призвело до смерті, із захистом Батьківщини.
Разом із тим матеріали справи не містили доказів того, що смерть перебувала у причинному зв'язку саме з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими під час виконання бойових завдань.
За таких обставин Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду, що підстав для застосування пункту 2 постанови №168 та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн немає.
Водночас Суд зазначив, що члени сім'ї не позбавлені права на соціальний захист, оскільки у цьому випадку одноразова грошова допомога підлягає призначенню відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №975.
Відтак Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
