Верховний Суд роз'яснив, хто має право ініціювати виключення відомостей про керівника партійного осередку з ЄДР
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 280/4591/25 щодо правомірності відмови органу Міністерства юстиції у внесенні змін до Єдиного державного реєстру стосовно виключення відомостей про особу як координатора та члена керівного органу районної організації політичної партії. Суд проаналізував співвідношення законодавства про політичні партії, державну реєстрацію та адміністративну процедуру, а також визначив, хто саме має ініціювати внесення таких змін до реєстру.
Фабула справи
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа — Політична партія «Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі».
Позовні вимоги полягали у визнанні протиправними дій органу юстиції щодо відмови у виключенні з державних реєстрів відомостей про позивача як координатора та члена ради Веселівської районної організації політичної партії, а також у зобов’язанні виключити відповідні відомості.
Позивач зазначав, що після початку повномасштабної військової агресії РФ смт Веселе Мелітопольського району Запорізької області опинилося в тимчасовій окупації. Унаслідок цього було втрачено документи районної організації партії, сам партійний осередок фактично припинив діяльність і не підтримував зв’язку зі своїми членами.
З метою припинення членства у політичній партії позивач направив заяву про вихід до керівних органів партії поштовим зв’язком, а також повторно надіслав її електронною поштою та ще раз поштовим відправленням. Незважаючи на це, відомості про нього як координатора та члена ради районної організації залишалися в Єдиному державному реєстрі.
Після звернення щодо державної реєстрації відповідних змін орган Міністерства юстиції відмовив у проведенні реєстраційної дії, пославшись на положення частини п’ятої статті 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Відповідач заперечував проти задоволення позову та зазначав, що позивач не підтвердив обрання нового керівника районної організації політичної партії, а тому державний реєстратор не мав правових підстав для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру.
Своєю чергою позивач наголошував, що не має наміру залишатися членом політичної партії чи обіймати будь-які керівні посади, а також вжив усіх можливих заходів для припинення членства відповідно до положень статуту партії.
Орган Міністерства юстиції також зазначав, що як координатор місцевої організації позивач виконував функції керівника структурного утворення партії, тому для внесення змін до реєстру необхідно було подати документи, передбачені частиною четвертою статті 21 Закону № 755-IV.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Запорізький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду це рішення залишено без змін.
Суди виходили з того, що подана позивачем заява про припинення членства у політичній партії та вихід зі складу її керівних органів сама по собі не є передбаченою Законом № 755-IV підставою для внесення змін до відомостей про склад керівного органу структурного утворення політичної партії, яке не має статусу юридичної особи. На думку судів, законодавством встановлено окремий порядок державної реєстрації таких змін, якого у цьому випадку дотримано не було.
Правові висновки Верховного Суду
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд зазначив, що хоча суди першої та апеляційної інстанцій правильно відмовили у задоволенні позову, їхні мотиви потребують уточнення через неправильне застосування норм матеріального права. Водночас доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування ухвалених рішень.
Суд наголосив, що органи державної влади зобов’язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України. Під час перевірки законності рішень суб’єктів владних повноважень адміністративний суд оцінює, чи діяли вони в межах наданих законом повноважень, чи дотрималися встановленої процедури та принципу пропорційності.
Верховний Суд звернув увагу, що Конституція України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Закон України «Про політичні партії в Україні» гарантують кожному право на добровільний вихід із політичної партії. Закон прямо передбачає, що членство припиняється з дня подання відповідної заяви до статутного органу партії і не потребує будь-яких додаткових рішень. Виняток встановлено лише для керівника та заступника керівника політичної партії.
Разом із тим Суд підкреслив, що необхідно чітко розмежовувати дві різні юридичні процедури: припинення членства у політичній партії та державну реєстрацію змін у Єдиному державному реєстрі. Вихід із партії відбувається шляхом подання заяви відповідному статутному органу і не потребує звернення до державного реєстратора. Натомість внесення змін до Єдиного державного реєстру здійснюється виключно за правилами статті 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Верховний Суд зазначив, що до Єдиного державного реєстру не вносяться відомості про звичайне членство особи у політичній партії. Тому припинення такого членства саме по собі не потребує жодної реєстраційної дії.
Водночас закон передбачає окремий порядок внесення змін щодо членів керівних органів структурного утворення політичної партії. Якщо йдеться про члена керівного органу, який не є керівником, достатньо подати копію заяви про припинення членства з відміткою про її прийняття, і додаткові рішення чи протоколи не вимагаються.
Інший правовий режим застосовується до керівника структурного утворення політичної партії. Частина п’ята статті 21 Закону № 755-IV прямо виключає керівника з числа осіб, які можуть скористатися спрощеною процедурою. Тому виключення відомостей про керівника можливе лише у загальному порядку, який передбачає подання рішення уповноваженого органу партії, протоколів, документів про правомочність їх ухвалення та відомостей про нового керівника.
Суд встановив, що відповідно до статуту Політичної партії «Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі» координатор місцевої організації є постійно діючим керівним органом та здійснює оперативне керівництво організацією. Саме на цю посаду позивача було обрано рішенням установчих зборів, погодженим радою партії. Отже, у спірних правовідносинах він виступав саме керівником структурного утворення політичної партії, а не лише членом її керівного органу.
Верховний Суд також наголосив, що хоча повноваження позивача як керівника припинилися з дня подання заяви про вихід із партії відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про політичні партії в Україні», це не означає автоматичного внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру.
Суд звернув увагу, що виключення відомостей про попереднього керівника одночасно із внесенням інформації про нового керівника здійснюється лише після подання повного пакета документів, визначеного частиною четвертою статті 21 Закону № 755-IV.
Крім того, Верховний Суд підкреслив, що саме політична партія зобов’язана забезпечити внесення змін до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі. Закон покладає обов’язок ініціювати таку реєстрацію не на особу, яка припинила членство, а на політичну партію в особі її керівника, новообраного керівника структурного утворення або іншої уповноваженої особи.
Суд окремо зазначив, що державний реєстратор не має дискреційних повноважень щодо оцінки достатності документів. Якщо заявник не подав документи, передбачені законом, реєстратор не може на власний розсуд провести реєстраційну дію та зобов’язаний відмовити у державній реєстрації.
Також Верховний Суд звернув увагу, що державний реєстратор не зобов’язаний самостійно збирати документи про обрання нового керівника структурного утворення політичної партії, оскільки обов’язок їх подання прямо покладений законом на заявника реєстраційної дії.
З огляду на встановлені обставини Верховний Суд дійшов висновку, що позивач не був уповноважений самостійно ініціювати внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо виключення відомостей про себе як керівника структурного утворення політичної партії. Тому суб’єкт державної реєстрації правомірно відмовив у проведенні відповідної реєстраційної дії.
Окремо Суд зазначив, що вимога про виключення відомостей щодо членства у раді місцевої організації також не може бути задоволена, оскільки вона була заявлена в межах тієї самої реєстраційної дії. Відомості про керівника та склад керівних органів структурного утворення політичної партії становлять єдиний блок інформації в Єдиному державному реєстрі та змінюються виключно у порядку, визначеному статтею 21 Закону № 755-IV. Оскільки позивач одночасно був координатором і членом ради за посадою, до внесення змін застосовувався загальний порядок державної реєстрації.
Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову, однак змінив їх мотивувальні частини, виклавши правову оцінку із застосуванням правильного тлумачення норм Закону України «Про політичні партії в Україні», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Закону України «Про адміністративну процедуру».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
