Скарга одного працівника може призвести до перевірки всього колективу: Верховний Суд про повноваження Держпраці

18:40, 28 липня 2026 80
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Інспектори Держпраці можуть досліджувати трудові відносини інших працівників, якщо це необхідно для перевірки фактів, викладених у скарзі.
Скарга одного працівника може призвести до перевірки всього колективу: Верховний Суд про повноваження Держпраці
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд сформулював важливий правовий висновок щодо меж повноважень інспекторів Держпраці під час позапланових перевірок, ініційованих зверненням працівника. Суд зазначив, що якщо предметом перевірки є дотримання трудового законодавства, зокрема щодо неоформлених трудових відносин, виплати заробітної плати чи законності призупинення трудових договорів, інспектори не обмежуються перевіркою документів або обставин лише щодо працівника, який подав скаргу. Вони можуть досліджувати документи та фактичні обставини щодо інших осіб, які виконують роботу у роботодавця, якщо це необхідно для перевірки предмета контролю.

Крім того, Касаційний адміністративний суд наголосив, що суди не повинні скасовувати приписи Держпраці лише з формальних підстав, не дослідивши по суті обставини, які можуть свідчити про порушення трудового законодавства, у тому числі про приховані трудові відносини, а також чи існували передбачені законом умови для призупинення трудових договорів під час воєнного стану.

Обставини справи

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які визнали незаконним припис Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці, та направив справу на новий розгляд.

Спір виник після позапланової перевірки фізичної особи-підприємця, яку Держпраці провело на підставі звернення працівника. Заявник повідомив, що працював у магазині без належного оформлення трудових відносин та не отримав заробітну плату.

Під час перевірки інспектори опитали інших осіб, які виконували роботу в магазинах підприємця, дослідили кадрові документи, зафіксували в акті перевірки порушення трудового законодавства та видали припис про їх усунення, зокрема щодо неоформлених трудових відносин і невиплати заробітної плати.

Підприємець оскаржив припис у суді. Суди першої та апеляційної інстанцій стали на його бік, виходячи з того, що Держпраці нібито вийшла за межі предмета перевірки. На їхню думку, інспектори повинні були перевіряти лише факти, пов’язані із заявником, а не досліджувати трудові відносини інших осіб чи проводити перевірку в іншому магазині підприємця.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд із такими висновками не погодився.

Суд наголосив, що позапланова перевірка повинна проводитися в межах предмета, визначеного у наказі та направленні. Водночас це не означає, що інспектор праці обмежений дослідженням документів або обставин лише щодо працівника, який звернувся зі скаргою. Якщо предметом перевірки є питання неоформлених трудових відносин, виплати заробітної плати чи законності призупинення трудових договорів, інспектор має право досліджувати документи та фактичні обставини щодо інших осіб, які виконують роботу у роботодавця, якщо це необхідно для встановлення фактичного дотримання трудового законодавства.

Суд зазначив, що такий підхід відповідає положенням Конвенції МОП № 81 про інспекцію праці, яка є частиною національного законодавства України та має пріоритет у разі колізії з нормами внутрішнього законодавства.

Верховний Суд також зазначив, що інше тлумачення фактично позбавило б інспекторів можливості реагувати на порушення трудового законодавства, виявлені під час перевірки, щодо інших осіб, які виконують роботу у роботодавця, що суперечило б меті державного нагляду та завданням інспекції праці.

Щодо місця проведення перевірки

Окремо КАС ВС звернув увагу на місце проведення перевірки. Суд вказав, що інспектори мають здійснювати контроль там, де фактично виконується робота. Закон не обмежує проведення позапланового заходу лише адресою, зазначеною у зверненні працівника. Якщо у направленні визначено декілька місць провадження діяльності роботодавця, перевірка може охоплювати всі ці об’єкти.

Які обставини не дослідили суди

Водночас Верховний Суд підкреслив, що суди попередніх інстанцій фактично не дослідили ключові докази у справі. Зокрема, вони не надали оцінки поясненням осіб, яких інспектори виявили під час перевірки, не перевірили, чи перебували ці особи у трудових відносинах із підприємцем або з іншими суб’єктами господарювання, не з’ясували обставини сплати за них ЄСВ, ПДФО та військового збору, а також не дослідили обставини, які могли свідчити про приховані трудові відносини.

Крім того, суди не дослідили, чи існували передбачені статтею 13 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» умови для призупинення дії трудових договорів та чи не використовувався цей механізм замість оформлення простою.

Верховний Суд наголосив, що призупинення трудового договору є винятковим заходом і можливе лише тоді, коли через збройну агресію роботодавець не може надати роботу, а працівник — виконувати свої трудові обов’язки. Такий механізм не може використовуватися як заміна простою.

Чому Верховний Суд скасував рішення

Також Верховний Суд не погодився з доводом позивача про те, що припис є незаконним лише через те, що його підписав один інспектор. Суд зазначив, що закон передбачає підписання припису посадовою особою, яка проводила перевірку, тому відсутність підписів усіх інспекторів сама по собі не свідчить про протиправність такого припису.

Окремо Верховний Суд у справі 420/33487/24 звернув увагу, що формальні порушення процедури перевірки самі по собі не є достатньою підставою для скасування її результатів, якщо суд не перевірив, чи дійсно мало місце порушення трудового законодавства. У цій справі суди попередніх інстанцій, зосередившись переважно на процедурних питаннях, не дослідили по суті встановлені під час перевірки обставини, через що передчасно дійшли висновку про незаконність припису.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд частково її задовольнив, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суд має встановити фактичний зміст правовідносин між підприємцем та особами, яких інспектори виявили під час перевірки, перевірити доводи сторін щодо прихованого працевлаштування, з’ясувати, чи виконували функції роботодавця інші суб’єкти господарювання, за потреби витребувати інформацію про сплату податків і ЄСВ щодо конкретних осіб, а також дослідити, чи існували передбачені законом умови для призупинення трудових договорів і чи були підстави для винесення припису Держпраці.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group