«Право на забуття» у новому Цивільному кодексі не дозволить посадовцям «чистити» біографії
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що норми про «право на забуття» у проєкті нового Цивільного кодексу № 15150 не стосуються обмеження свободи слова та не дадуть можливості публічним особам уникати журналістських розслідувань.
За його словами, навколо документа поширюється хибне твердження про те, що новий Цивільний кодекс нібито дозволить посадовцям «видаляти» згадки про себе або приховувати незручну інформацію.
Стефанчук пояснив, що «право на забуття» є одним із базових стандартів захисту прав людини в Європейському Союзі та закріплене у статті 17 регламенту ЄС про захист персональних даних — GDPR. Саме цей підхід, за його словами, і закладений у проєкт нового Цивільного кодексу України.
Водночас спікер парламенту наголосив, що право на забуття має чітко визначені винятки. Зокрема, воно не застосовується:
- якщо інформація необхідна для реалізації свободи слова та журналістської діяльності;
- якщо йдеться про публічних осіб у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків;
- якщо інформація має архівну, історичну або наукову цінність.
Стефанчук підкреслив, що жоден посадовець не зможе використати цей механізм, щоб "підчистити" свою біографію.
Він також зазначив, що запропонована норма спрямована насамперед на захист приватності звичайних громадян та відповідає практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово ухвалював рішення на користь права людини на забуття.
Також Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук для розбору маніпуляцій до законопроєкту № 15150 прокоментував поширені зауваження щодо нових оціночних понять у цивільному праві.
Зокрема, він заявив, що термін «доброзвичайність», який з’явився у проєкті нового Цивільного кодексу, покликаний замінити застарілу пострадянську правову конструкцію та відповідає європейським стандартам. Стефанчук пояснив, що йдеться про термін, який відображає загальноєвропейський стандарт boni mores, що вже використовується в цивільному законодавстві країн ЄС, зокрема Німеччини, Франції та Нідерландів.
Як розповідала «Судово-юридична газета», у Цивільному кодексі вперше пропишуть правила спростування поширеної в інтернеті інформації.
Крім того, новий проєкт Цивільного кодексу України № 15150, який містить низку новел, зокрема щодо врегулювання питань посмертного батьківства.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
