Спіймали цю рибу — заплатите до 7 225 гривень: за який улов штрафують в Україні
Літній відпочинок на водоймах для багатьох українців нерозривно пов’язаний із риболовлею. Проте навіть звичайний улов може обернутися значними фінансовими втратами, якщо не знати чинних правил. За вилов риби меншого за встановлений розмір або порушення вимог законодавства рибалкам загрожують суттєві штрафи.
Які правила діють для любительської риболовлі
В Україні рибалити на водоймах загального користування можна безкоштовно, але лише для власних потреб. Продавати виловлену рибу в межах любительського рибальства заборонено.
Водночас рибалки повинні дотримуватися встановлених норм, адже їх порушення може призвести не лише до адміністративної, а в окремих випадках і до кримінальної відповідальності.
Які снасті використовувати заборонено
Правила любительського рибальства забороняють застосовувати знаряддя, що завдають шкоди водним біоресурсам. Серед них:
- електровудки;
- остроги;
- павуки;
- раколовки;
- драчі;
- ятері;
- волоки;
- топтухи;
- сітки;
- вибухові та отруйні речовини.
Використання таких засобів вважається порушенням природоохоронного законодавства.
Під час риболовлі необхідно мати:
- документ, що посвідчує особу;
- засіб для вимірювання довжини риби або раків.
Це допоможе одразу перевірити, чи відповідає улов встановленим вимогам і чи можна його залишати.
Як правильно вимірювати улов
Довжину риби (крім скатів) визначають від кінчика рила із закритим ротом до початку середніх променів хвостового плавця.
Раків вимірюють по спині — від умовної лінії між серединою очей до краю середньої хвостової пластини.
Держрибагентство нагадує, що для окремих видів риби встановлено мінімальні допустимі розміри.
Зокрема:
- сом європейський — від 80 см;
- білий амур і товстолоб — від 60 см у дніпровських водосховищах та 40 см в інших водоймах;
- щука — від 50 см;
- судак звичайний — від 42 см;
- лящ і сазан (короп) — 35 см у дніпровських водосховищах і 30 см в інших водоймах;
- білизна (жерех) — 30 см;
- сиг — 25 см;
- головень і чехоня — 24 см;
- синець — 22 см;
- лин, струмкова форель і рибець звичайний — 20 см.
Для плітки та тарані мінімальна довжина 18 см встановлена лише для дніпровських водосховищ. В інших внутрішніх водоймах таких обмежень немає.
Щодо річкових раків, їх дозволено залишати лише за умови, що довжина становить щонайменше 11 см у дніпровських водосховищах та 10 см в інших водоймах.
Для більшості інших видів риби мінімальні розмірні обмеження не встановлені. Водночас вилов представників Червоної книги України суворо заборонений незалежно від їхнього розміру.
Що робити, якщо риба замала
Якщо на гачок потрапив екземпляр, який не відповідає мінімальним нормам, його потрібно максимально обережно звільнити та одразу випустити назад у водойму.
Які штрафи загрожують за незаконний вилов
Окрім адміністративного чи кримінального покарання, порушники повинні компенсувати завдані рибному господарству збитки. За незаконний вилов кожної рибини доведеться сплатити значну компенсацію.
Розміри наступні:
- форель — 7 225 грн;
- сом — 5 117 грн;
- сазан (короп) — 3 706 грн;
- товстолоб і білий амур — по 3 638 грн;
- судак — 3 587 грн;
- щука — 3 468 грн;
- окунь — 3 162 грн;
- лящ і білизна (жерех) — по 1 649 грн;
- лин і головень — по 1 598 грн;
- синець, чехоня, карась сріблястий та рибець звичайний — по 1 581 грн;
- плітка, краснопірка і плоскирка — по 1 564 грн.
За кожного незаконно виловленого річкового рака доведеться сплатити 3 332 грн.
Дотримання правил рибальства допомагає не лише уникнути штрафів, а й зберегти водні біоресурси для майбутніх поколінь.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
