КЦС ВС виніс постанову щодо відповідальності власника автостоянки за пошкодження припаркованого на ній автомобіля

У Верховному Суді опублікували постанову КЦС ВС щодо відповідальності власника автостоянки за пошкодження припаркованого на ній автомобіля.

Вночі на платній автостоянці, ймовірно, через замикання електропроводки, загорівся автомобіль. Вогонь перекинувся на сусідній автомобіль. Страхова компанія виплатила страховку власнику другого автомобіля і просила суд стягнути на свою користь відповідну суму коштів солідарно з власника автомобіля, що спричинив загоряння, та ФОП, якому належить стоянка.

Районний суд відмовив у задоволенні позову, оскільки автомобіль відповідача на час загоряння був нерухомим, не використовувався ним, а тому не був джерелом підвищеної небезпеки; ФОП здійснює діяльність як оператор паркування, доказів укладення договорів зберігання пошкоджених автомобілів з відповідачем не надано.

Апеляційний суд скасував рішення районного суду, стягнув усю суму відшкодування ФОП, якому належить стоянка.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду скасував попередні судові рішення та ухвалив стягнути на користь страхової компанії всю заявлену суму коштів з власника автомобіля, що став причиною виникнення пожежі, зробивши такі правові висновки.

Транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки в розумінні ч. 1 ст. 1187 ЦК України (посилання).

Щодо вирішення вимог, заявлених до ФОП, колегія суддів зазначила таке.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб’єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Частина 1 ст. 937 ЦК України передбачає, що договір зберігання укладається у письмовій формі, зокрема, у випадку укладення договору між фізичною та юридичною особою.

Згідно зі ст. 977 ЦК України договір зберігання автотранспортних засобів належить до спеціальних видів зберігання та передбачає, що зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб’єктом підприємницької діяльності на підставі публічного договору. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов’язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115, зокрема, передбачають, що володілець транспортного засобу, який користується послугами автостоянки, зобов’язаний внести плату, одержати відповідну квитанцію (касовий чек) або перепустку.

У разі коли особа вважає, що їй завдано збитків неналежним виконанням обов’язків за договором зберігання автомобіля, вона повинна довести, в тому числі, укладення між сторонами саме договору зберігання у письмовій формі згідно з вимогами ч. 1 ст. 937 ЦК України або наявність між сторонами укладення публічного договору зберігання транспортних засобів.

Апеляційний суд помилково вважав, що запис у журналі заїзду-виїзду автомобілів підтверджує прийняття автомобіля на зберігання й відповідно до ч. 3 ст. 937 ЦК України, яка регулює загальні види зберігання, є достатнім доказом укладення договору зберігання, оскільки договір зберігання автотранспортних засобів – це спеціальний вид зберігання, а прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном) (ст. 977 ЦК України).

Позивач не довів факту укладення договору зберігання транспортного засобу, а обставина, що автомобіль у момент його пошкодження перебував на автостоянці, не свідчить про наявність договірних правовідносин між його власником і ФОП.

Саме тому за завдані збитки несе відповідальність власник джерела підвищеної небезпеки.

Постанова Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 444/3133/19 (провадження № 61-7092св22).

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.