Антикорупційна стратегія 2030: від конкурсів у ДБР до цифрового контролю за бронюванням військовозобов'язаних
Чи може один документ вплинути на європейське майбутнє України? Так, якщо цей документ — Антикорупційна стратегія. Саме її ухвалення є одним із ключових індикаторів виконання міжнародних зобов’язань держави в межах Ukraine Facility.
Два роки підготовки, десятки консультацій і три законопроєкти ( № 15230, 15230-1 та 15230-2) — саме так формувалася Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки. І жоден із трьох законопроєктів не уникнув критики Головного науково-експертного управління: як повідомляла «Судово-юридична газета» у Верховній Раді знайшли суперечності у всіх трьох документах.
Комітет з питань антикорупційної політики провів серію засідань за участю всіх суб’єктів законодавчої ініціативи, експертів і представників органів державної влади. У червні Європейський Союз підтвердив оновлені бенчмарки за кластером «Основи», що вимагало оперативної синхронізації положень законопроєктів із новими вимогами. Тож, кульмінацією цієї роботи стало одностайне рішення Комітету в липні 2026 року про підготовку єдиного доопрацьованого законопроєкту № 15230-д. Документ об’єднав положення всіх законодавчих ініціатив, зокрема інтегрував заходи щодо реформування ДБР та органів прокуратури, які були відсутні в урядовій редакції.
Доопрацьований законопроєкт рекомендовано прийняти за основу в першому читанні. Після цього розпочнеться етап деталізації KPI (ключових показників ефективності) для кожного з очікуваних результатів, щоб уникнути декларативності реформи.
Головні очікування
Проєкт № 15230-д пропонує перейти від декларативних норм до системних інституційних змін. Його основою є прозорі конкурси, незалежний добір керівництва та посилення механізмів доброчесності в ключових правоохоронних і судових органах.
Державне бюро розслідувань
Стратегія передбачає повне інституційне реформування бюро. Це включає вдосконалення процедури добору Директора із суттєвою участю незалежних міжнародних експертів, а також обов’язкову періодичну атестацію всього персоналу на предмет доброчесності.
Також передбачається запровадження незалежного зовнішнього аудиту, негативний висновок якого може стати підставою для дострокового звільнення керівництва.
ВРП та ВККС
Документ закладає модель, за якої Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів мають працювати без кадрових пауз, а їхній склад формуватиметься через прозорий і конкурентний добір. У центрі реформи — призначення членів цих органів за критеріями професійної компетентності, доброчесності та етики із залученням незалежних міжнародних експертів відповідно до зобов’язань України в межах переговорного процесу про вступ до ЄС.
Водночас акцент зроблено на цифровій трансформації судової системи. Подальший розвиток Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), використання аналітичних інструментів для контролю автоматизованого розподілу справ і виявлення аномального навантаження на суддів мають мінімізувати ризики втручання в діяльність судів та підвищити прозорість їхньої роботи.
Ще одним напрямом стане посилення підзвітності суддівського корпусу. Для цього запроваджується ризик-орієнтована перевірка декларацій доброчесності та родинних зв’язків суддів Верховного Суду і вищих спеціалізованих судів, а також усувається можливість звільнення судді у відставку з метою уникнення дисциплінарної відповідальності.
Прокуратура
Документ має на меті повернути конкурсний і меритократичний підхід до кадрової політики.
Стратегія передбачає повернення до меритократичної кадрової політики: відновлення відкритих конкурсів на посади прокурорів Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур, посилення ролі органів прокурорського самоврядування у доборі керівних кадрів, а також удосконалення процедури відбору Генерального прокурора з метою мінімізації політичного впливу.
Окремий блок змін спрямований на посилення процесуальної незалежності прокурорів через обмеження можливостей для «ручного» формування груп прокурорів.
Важливою складовою реформи стане цифровізація кримінальної юстиції через створення системи електронного кримінального провадження та сучасної електронної системи управління персоналом.
Оборона
В умовах повномасштабної війни окремий розділ присвячено оборонному сектору. Планується посилення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки та оборони, розвиток інституції військового омбудсмана, а також підвищення прозорості оборонних закупівель шляхом уніфікації процедур відповідно до стандартів НАТО та ЄС і посилення інституційної незалежності Агенції оборонних закупівель.
Окрему увагу приділено цифровізації мобілізаційних процесів. Планується створення єдиної цифрової платформи бронювання військовозобов’язаних, яка мінімізує людський фактор та знизить корупційні ризики.
Цей захід спрямований на вирішення проблеми непрозорих правил бронювання, які створюють умови для корупції та підривають довіру до процесу мобілізації.
АРМА
Підвищення ефективності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначено як один із пріоритетів для заповнення «інституційної прогалини» у системі боротьби з корупцією.
У межах стратегії виокремлено проблему, яка полягає у неналежному управлінні активами, що не дозволяє повноцінно захистити державні інтереси. Через низьку фінансову результативність управління арештоване майно знецінюється, а державний бюджет недоотримує доходи.
Планується впровадження прозорих механізмів управління, які гарантуватимуть збереження вартості арештованого майна та забезпечать стале зростання надходжень до бюджету.
Передбачено також оновлення Єдиного державного реєстру активів для наскрізного відстеження кожного об’єкта — від моменту накладення арешту та вжитих заходів управління до фінального результату (конфіскації або повернення).
Будівництво та відновлення
У сфері містобудування та післявоєнного відновлення головний акцент зроблено на цифровій прозорості.
Передбачається створення єдиного державного містобудівного кадастру з відкритими даними, автоматизація видачі містобудівних умов та обмежень без участі посадових осіб, а також повноцінне функціонування цифрової екосистеми DREAM, яка забезпечуватиме прозоре супроводження проєктів відновлення — від планування до завершального аудиту.
Енергетика
У сфері енергетики пріоритетом визначено гармонізацію українського ринку з правилами Європейського Союзу. Документ передбачає посилення фінансової та кадрової незалежності НКРЕКП, поступову відмову від механізму покладення спеціальних обов’язків (ПСО) із переходом до ринкового ціноутворення, а також повне впровадження європейського регламенту REMIT для моніторингу енергетичних ринків і запобігання маніпуляціям.
Оподаткування та митниця
Одним із наймасштабніших напрямів цифровізації стане модернізація податкової та митної систем.
Так, заплановано впровадження дистанційного електронного аудиту на базі стандарту SAF-T UA, автоматизацію митного оформлення товарів із низьким рівнем ризику та випадковий розподіл декларацій між інспекторами. Додатково передбачено технічне переоснащення пунктів пропуску сучасними сканувальними комплексами й автоматичну передачу інформації до центральних інформаційних систем.
Земельні відносини та надрокористування
Стратегія пропонує оновлення і земельної політики. Серед основних змін — обмеження безоплатної приватизації державних і комунальних земель із переходом до альтернативних механізмів соціальної підтримки, запровадження масової оцінки земель як єдиної бази для оподаткування та розвиток сучасних геоінформаційних систем із відкритим доступом до геологічної інформації та електронним супроводом користування надрами.
Охорона здоров’я, освіта та наука
У соціальній сфері акцент зроблено на цифровізації, підзвітності та доброчесності.
У медицині планується запровадження електронних черг на госпіталізацію та цифрових механізмів підтвердження пацієнтами факту отримання медичних послуг, що має мінімізувати можливості для зловживань.
В освіті пропонується реформувати систему оплати праці педагогів шляхом збільшення гарантованої частини заробітної плати та посилити боротьбу з порушеннями академічної доброчесності, зокрема із практикою так званого «академічного аутсорсингу».
У сфері науки документ передбачає поступове збільшення фінансування досліджень до 3 % ВВП та розширення використання відкритих конкурсних процедур при розподілі бюджетних коштів, що має забезпечити більш ефективне використання державних ресурсів і підвищити конкурентоспроможність української науки.
Що далі?
Процес ухвалення Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки увійшов у свою найбільш динамічну фазу. Проте, швидке просування документом у парламенті обумовлене не лише політичною волею, а й фінансовим тиском у межах Ukraine Facility. Проте наразі лише визначає проблеми, стратегічні цілі та очікувані результати, однак не містить детального механізму їх реалізації.
Ухвалення Антикорупційної стратегії визначає що саме має бути змінено в державній політиці. Водночас її практична реалізація залежатиме від Державної антикорупційної програми (ДАП), яка відповідає на головні питання: хто, коли, яким чином і за рахунок яких ресурсів виконуватиме кожен із заходів.
Саме на етапі підготовки ДАП стратегічні цілі перетворюватимуться на конкретні управлінські рішення, тому саме тут очікується найбільша дискусія щодо змісту реформ.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
