Реанімація статті про незаконне збагачення: заступник глави АП Руслан Рябошапка про внесений законопроект

3 червня на виконання своєї передвиборної обіцянки Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект про незаконне збагачення — №10358 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів.

Сьогодні, 4 червня, у прес-центрі Адміністрації Президента відбувся брифінг заступника глави Адміністрації Президента України Руслана Рябошапки стосовно питань, пов’язаних із законопроектом.

На брифінгу Р. Рябошапка відзначив, що проект закону розроблявся вже давно спільно з європейськими експертами, американськими прокурорами, враховуючи думку представників Міжнародного валютного фонду. «Оскільки у разі можливих зауважень з боку цієї міжнародної інституції ми могли б мати гострі дискусії з МВФ, це могло б привести до труднощів у частині фінансової допомоги. Ми зняли всі ці питання. У нас є підтримка. Лише після цього Президент вніс законопроект до парламенту», — зазначив заступник глави АП.

За словами Р. Рябошапки, на підвищення порогу відповідальності за незаконне збагачення у команді Президента пішли свідомо. Це було зроблено для того, щоб не відволікати антикорупційні органи дрібними справами та не витрачати дарма бюджетні кошти. При цьому всі справи, у яких фігурує незаконне збагачення на суму понад 30 тис. євро, але до 380 тис. євро, будуть розглядатися в порядку цивільної процедури через стягнення в дохід держави необґрунтованих активів.

Р. Рябошапка також детально роз’яснив процедуру судового розгляду справ за новим законодавством:

• Національне антикорупційне бюро України спочатку готує позов та матеріали до нього, порівнюючи при цьому доходи і активи чиновника;
• подається позов до Вищого антикорупційного суду, і прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надають відповідні матеріали обвинувачення. При цьому подібні справи розглядатимуться не одноособово, а колегіями у складі 3 суддів ВАКС;
• під час розгляду справи детективи НАБУ і прокурори САП мають пояснити, чому саме ці активи є необґрунтованими і яким чином вони пов’язані з посадовцем. Тоді як сама особа має пояснити, чому вказані активи є легальними. Рішення судом буде прийматися на основі балансу переконливості доказів.

За слова заступника глави Адміністрації Президента, є велика ймовірність, що 4 червня президентський законопроект буде включений до порядку денного пленарного засідання Ради. Водночас Р. Рябошапка з нерозумінням поставився до сьогоднішнього провалу закону про імпічмент. «Важко назвати такий підхід прагматичним з боку нашого парламенту, оскільки очевидно, що ті закони, яких так вимагали самі народні депутати, були сьогодні провалені і не були підтримані в парламенті, — зазначив він. — Очевидно, що, напевне, це все-таки буде впливати на шанси на проходження будь-яких законопроектів, зокрема, і про незаконне збагачення».

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика палата Конституційного Суду України 4 червня 2019 року почне розгляд питання щодо конституційності указу Президента України Володимира Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Також ми поспілкувалася з членом команди Зеленського Данилом Гетманцевим про податкову амністію, реформу ДФС та майбутнє податкової системи в Україні.