Бути чи не бути призову в Україні

Восени цього року новий міністр оборони України Андрій Загороднюк, як і чимало його попередників, зробив заяву про те, що ставить за мету перейти повністю на професійну армію.

«Це моя персональна мета», — зазначив міністр в ефірі одного з українських політичних шоу.

Як все відбувається сьогодні?

Згідно зі статтею 65 Конституції України, а також частиною 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», захист суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України є обов’язком кожного громадянина, які відбувають військову службу відповідно до закону.

На сьогодні вік призову громадян чоловічої статі на строкову військову службу — 20-27 років. Відповідні норми діють з 2014 року. Раніше призову на строкову військову службу підлягали юнаки від 18 до 25 років. Зараз 18-19 річні хлопці можуть піти служити за контрактом.

Стаття 23 Закону України «Про військовий обов’язок и військову службу» визначає, що термін служби становить 18 місяців для осіб, які не мають вищої освіти, та 12 місяців — для призовників зі ступенем спеціаліста або магістра.

Згідно із законодавством, в Україні проводяться дві хвилі призову на строкову військову службу: весняна та осіння. Планується, що у 2020 році весняний призов триватиме з 1 квітня по 30 червня 2020 року, а  осінній — з 1 жовтня по 31 грудня.

Також останні два роки призивають до війська й офіцерів запасу. Згідно з Наказом міністра оборони №170, підлягають призову як чоловіки, так і жінки віком до 43 років, які закінчили кафедри військової підготовки, мають вищу освіту та не проходили військової служби у Збройних Силах України (ЗСУ). Термін служби для них становить 18 місяців. Соціальний захист призваних на службу повністю відповідає рівню офіцерів-контрактників, при цьому, якщо до відбуття в частину офіцер працював офіційно, то за ним зберігається місце роботи і заробітна плата. Також їм надається щорічна відпустка терміном 30 діб, забезпечується проживання в гуртожитках або виплачується компенсація за найм житла. 

Як пояснили у Міністерстві оборони України, метою призову офіцерів запасу є набуття практичних навичок і умінь для захисту країни, підвищення рівня укомплектованості збройних сил офіцерським складом.

У коментарі «Судово-юридичній газеті» голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич підтримав тези міністра оборони про необхідність розбудови професійного війська.

«Ми йдемо до сучасної армії, до стандартів НАТО у питанні побудови професійної армії. Проте зараз некомплект у збройних силах», — відзначив депутат.

За його словами, внаслідок недокомплектованості та російської агресії у 2014 році Верховна Рада України знову повернула призов на строкову військову службу, який роком раніше був скасований. Олександр Завітневич також повідомив, що у наступному році планується внести на розгляд Верховної Ради декілька законопроектів про територіальну оборону, статус військовослужбовців, які повинні змотивувати українців служити в армії.  

«Плануємо зміни в Закон «Про національну безпеку України», тобто завершити перехід на структуру НАТО. А про соціальне забезпечення може бути внесений новий законопроект. Проте у нас брак кадрів в армії, тому практика призову буде збережена», — пояснив народний обранець.

Про важливість переходу на контрактну службу говорять і експерти, але вони мають певні застороги.

«Звичайно, треба вибудовувати професійну армію, адже у нас зараз величезна кількість уклоністів серед тих, хто підлягає призову на строкову військову службу», — зазначив у коментарі «Судово-юридичній газеті» кандидат історичних наук, доцент кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою Національної академії державного управління при Президентові України Олег Пошедін.

При цьому, за його словами, важливо, аби армія стала по-справжньому професійною, а не лише контрактною.

«Я розрізняю контрактну і професійну армію. Контрактна армія не обов’язково є професійною. Контрактна стане професійною лише тоді, коли люди не звільнятимуться з військ при першій-ліпшій нагоді», — вважає Пошедін.

Експерт звернув увагу на те, що для аналізу професійності армії необхідно дивитися на те, скільки людей лишалися в ній служити протягом певного періоду.

«Можна легко порахувати, чи є професійна армія. Дивимось, скільки у цьому році підписало контракт — і скільки звільнилося, скільки залишилося. Ця різниця з людей, які залишилися, стають професіоналами, адже вони прослужили певний термін, мають досвід. Якщо в армії постійний відтік кадрів, то це загрожує обороноздатності. Бо якщо трохи прослужив і покинув — то це сезонні робітники. Саме тому важливо створити умови для солдат, а це надзвичайно тяжко. Якщо не буде заохочення до служби, як в США — житло, фінанси, пільги, — то переходити на контрактну армію немає сенсу. Боєготовність підвищуватися не буде, некомплект частин зберігатиметься. Звичайно, треба не забувати і про офіцерів, бо не може бути зарплата у солдата більше, ніж у лейтенанта», — підкреслив експерт і додав, що насильницький призов на службу офіцерів запасу, який практикується останніми роками, також не є ефективним за умови, якщо людина несвідомо, без власного бажання, опинилася у війську.

Які є причини для відстрочки від служби в ЗСУ сьогодні?

Відстрочки від призову як для офіцерів запасу, так і для осіб рядового складу тотожні. Відповідно до статті 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»:

1. За сімейними обставинами (для призовників, які мають вагітну дружину; дружину-інваліда; двох і більше дітей; дитину-інваліда; дитину віком до 3х років або дитину старшу 3х років, яка виховується без матері у зв’язку з її смертю або за рішенням суду; непрацездатних батьків (чи одного з них), непрацездатних рідних або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних їх утримувати; одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника. При цьому варто наголосити, що відстрочку можуть отримати призовники, які є особами з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Атестаційна комісія обласного військового комісаріату може прийняти рішення про надання відстрочки від призову за сімейними обставинами, незважаючи на небажання потенційного призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства вони повинні утримувати.
2. За станом здоров’я. Рішення (тимчасово непридатний до військової служби), прийнятого за результатами медичного огляду. На підставі зазначеної причини відстрочка надається на строк до 1 року. Через рік потенційний призовник знову має пройти медичну комісію, яка визначить, чи готовий і придатний він до служби.
3. Для здобуття освіти ( в разі відрахування із закладу вищої освіти потенційний призовник втрачає право на відстрочку). Відстрочка від призову для здобуття освіти надається один раз за весь період навчання особам, які навчаються у закладах вищої освіти з денною формою навчання (також під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня); середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання; інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва. Також мають право на відстрочку призовники, які навчаються за кордоном.
4. Для продовження професійної діяльності (науковці, аспіранти).

Підкреслимо, що особи, які перервали навчання у зв’язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров’я або сімейними обставинами, право на надану відстрочку від призову не втрачають.

Крім того, відстрочка для продовження професійної діяльності надається особам, які є:

• педагогічними працівниками з повною вищою освітою — на весь період їх роботи за спеціальністю;
• медичними працівниками, за умови повного навантаження на займаній посаді, — на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості;
• священнослужителями, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і обіймають посаду в релігійних організаціях, — на час виконання обов’язків священнослужителя;
• сільськими, міськими головами — на строк виконання ними цих повноважень;
• особами, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю, — на весь період їх роботи за цією спеціальністю;
• резервістами — на весь період служби у військовому резерві;
• поліцейськими — на весь період служби.

Також право на відстрочку мають особи, яким оголошено підозру у вчиненні злочину або відносно яких справа розглядається судом. Їх можуть призвати до лав війська після прийняття судом відповідного рішення.

Стаття 18 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» також визначає, кого не можуть призвати до лав ЗСУ:

1. Призовники, визнані непридатними за станом здоров’я.
2. Призовники, які мають іноземне громадянство.
3. Призовники, які до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах.
4. Призовники, засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі зі звільненням від відбування покарання.
5. Призовники, чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних.

Не можуть уже бути призвані на строкову військову службу особи, які досягли 27 років, та офіцери запасу віком понад 43 роки.

Відзначимо, у 2019 році за офіційними даними було призвано понад 15 тисяч строковиків та понад 1000 офіцерів запасу.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що військкомати оголосили «полювання» на призовників. 

Крім того, ми писали, що Росія засудила у Криму 59 осіб за відмову проходити строкову службу.

Також відомо, що за неявку за повісткою можна понести адміністративну та кримінальну відповідальність.