Відмова від дипломів державного зразка та відповідальність за плагіат: що чекає вищу освіту

З 16 січня 2020 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти».

Зміни у законодавчому регулюванні сфери вищої освіти 18 січня 2019 року підтримав 321 депутат.

Відмова від диплома державного зразка

Закон виключає поняття «диплом державного зразка». Натомість пропонує ЗВО видавати документи про вищу освіту за зразком, затвердженим власною вченою радою. Однак видавати дипломи заклад зможе лише за освітніми програмами, акредитованими НАЗЯВО, іноземними або незалежними українськими акредитаційними агенціями.

Заборона структурних підрозділів

Як повідомляла «Судово-юридична газета», Законом забороняється створення і функціонування територіально відокремлених структурних підрозділів вищих навчальних закладів у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі. Підрозділи, що функціонують на день набрання чинності цим законом у зазначених містах, повинні бути реорганізовані або припинені до 1 липня 2021 року рішенням вищих навчальних закладів або їх засновників.

Відповідальність за плагіат

Відтепер рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації може бути скасоване закладом вищої освіти у разі виявлення фактів порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності, зокрема академічного плагіату, самоплагіату, фабрикації, фальсифікації, у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Хто здаватиме ЗНО?

Законом передбачено застосування технологій зовнішнього незалежного оцінювання для вимірювання результатів навчання, здобутих на основі профільної середньої освіти та фахової передвищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста), на першому (бакалаврському) рівні (освітньо-кваліфікаційному рівні спеціаліста), та їх використання поряд з іншими результатами, визначеними умовами прийому до закладів вищої освіти, для прийому до закладів вищої освіти, а також для атестації здобувачів вищої освіти.

Дуальна форма освіти

З моменту набуття чинності законодавчими змінами формами здобуття вищої освіти будуть:

- інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);

- дуальна.

При цьому під «дуальною» розуміється така форма здобуття вищої освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах вищої освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації на основі договору. Навчання на робочому місці передбачає виконання посадових обов’язків відповідно до трудового договору.

Мотиваційні листи та новели вступної кампанії

Серед інших законодавчих змін — укладання договору зі вступниками, яких зараховуватимуть як на контракт, так і на бюджет. Предметом цих договорів буде не плата за навчання, а права та обов'язки студентів та закладів вищої освіти.

Окрім цього, під час вступної кампанії заклади зможуть запроваджувати поширений у західних країнах інструмент відбору — мотиваційні листи. Вони стануть одним із механізмів, за якими найбільш вмотивовані вступники зможуть отримати додаткові бали під час конкурсного відбору. Для того, щоб уникнути зловживань, максимальна вага додаткового балу за мотиваційний лист у тих закладах, які його запровадять, становитиме 1% від конкурсного балу. Також прийом мотиваційних листів та їх оцінка буде здійснюватись перед початком сесії складання ЗНО, тобто до того, як вступники дізнаються свої бали на ЗНО.

Скасування ліцензій на більш ніж 100 спеціальностей

З керівниками ЗВО, які будуть обиратися на посади, підписуватимуться контракти  із зазначенням цільових показників ефективності (KPI), строками їхнього виконання та механізмами перевірки. Формуванням KPI займатиметься Міністерство освіти і науки України. Як зазначають у міністерстві, цілі в програмах керівників вишів стануть індикаторами ефективності, а невиконання програм — підставою для розірвання контракту.

Відтепер ліцензуванню підлягає освітня діяльність вишів на певному рівні вищої освіти й освітня діяльність за спеціальностями для «регульованих професій». Це означає скасування ліцензування для майже 100 спеціальностей. Серед так званих «регульованих професій» — спеціальності, які передбачають особливо відповідальну роботу, наприклад, правнича сфера, атомна енергетика, медицина, військова служба тощо. Вимоги до освітньої діяльності з підготовки фахівців за такими спеціальностями посилюються. Ліцензування відбуватиметься в режимі онлайн через електронні бази

«Цей закон — результат об’єднання зусиль профільного комітету Верховної Ради, представників вишів та МОН. Ми дуже вдячні депутатам за їхню відкритість і готовність пропонувати нові, такі потрібні нашій системі вищої освіти рішення. Цей закон — один з тих, що допоможуть нам порушити статус-кво та принести реальні зміни для якості освіти в наших університетах. Це той результат, за який варто боротися», — вважає Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що МОН відкрило доступ до освітніх та наукових реєстрів.