Як зміниться Кодекс адміністративного судочинства після ухвалення закону Президента

15:45, 15 января 2020
Законопроект Президента Зеленського №2314 прийнято в цілому: який вигляд матиме Кодекс адміністративного судочинства.
Як зміниться Кодекс адміністративного судочинства після ухвалення закону Президента

Як відомо, 14 січня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до процесуальних кодексів — ГПК, ЦПК та КАСУ №2314, поданий Президентом Володимиром Зеленським як невідкладний. Слід відзначити, що змінена назва законопроекту — тепер замість «удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» він називається «щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Які поправки було внесено до другого читання та які саме зміни відбудуться в Кодексі адміністративного судочинства, аналізувала «Судово-юридична газета».

Нагадаємо, що раніше наше видання також проаналізувало, який вигляд тепер матиме Господарський процесуальний кодекс

Також ми проаналізували зауваження Головного юридичного управління ВР до законопроекту. 

Верховному Суду не будуть передавати позови щодо конкурсу до ВККС 

Як відомо, 13 січня Комітет Верховної Ради з питань правової політики розглядав поправки до другого читання до законопроекту №2314. На засідання прийшла голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Красносільська, яка наполягала на своїй поправці, відповідно до якої справи стосовно оскарження рішень Конкурсної комісії з відбору нового складу ВККС мають оскаржуватися по першій інстанції до Верховного Суду, а не до Окружного адміністративного суду Києва. Також саме Верховний Суд, за її поправкою, мав би розглядати скарги на рішення Комісії з питань доброчесності, яка уповноважена перевіряти членів ВРП, ВККС та суддів Верховного Суду.

Відповідні зміни депутат від «Слуги народу» пропонувала внести до ч. 4 ст. 22 КАСУ. В результаті Комітет погодив поправку частково. Однак вже під час голосування у сесійній залі 14 січня за пропозицією народного депутата від «Батьківщини» Сергія Соболєва поправка А. Красносільської була поставлена на підтвердження і набрала лише 65 голосів. Отже, вона була відхилена.

Слід зазначити, що антикорупційні організації раніше підтримали ухвалення законопроекту №1008, яким передбачено скорочення того ж Верховного Суду вдвічі шляхом «переоцінювання» новим складом ВККС, що має вибрати вищезгадана конкурсна комісія. Отже, виникало питання про потенційний конфлікт інтересів.

Одночасно під час голосування у сесійній залі була переглянута пропозиція Комітету і повністю врахована поправка Олександра Ткаченка про те, щоб виключити з ч. 4 ст. 22 КАСУ слова «Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів», «кадрових комісій органів прокуратури» (за — 293 депутати). Тобто з повноважень Верховного Суду виключається розгляд позовів проти КДКП, діяльність якої наразі в рамках реформи прокуратури призупинена.

Разом з тим, до Окружного адміністративного суду м. Києва пропонується передати справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів (зміни до ч. 1 ст. 27 КАСУ).

Порядок оголошення відводів суддям

Щодо відводів та самовідводів суддів (ст. 40), якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, і заява про такий відвід надійшла до суду за 3 робочі дні (або раніше) до наступного засідання, то вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАСУ. Такому судді не може бути заявлений відвід. (Тобто прибирається норма щодо зупинення провадження у справі. — Прим. ред.)

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дня до наступного засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Уточнюються строки розгляду питань про відвід.

Так, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання у справі (у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду — не пізніше 10 днів з дня надходження заяви про відвід).

Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом в порядку письмового провадження.

Уточнюються норми про відвід суддям Великої Палати Верховного Суду.

Так, питання про відвід судді ВП ВС не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.

Зупинити акт Кабміну в рамках забезпечення позову — не можна.

Передбачені зміни до ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства в частині видів забезпечення позову.

Так, виключається можливість забезпечення позову шляхом встановлення обов'язку відповідача вчинити певні дії.

Також встановлюється, що не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, КДКП та органів, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії.

Раніше про акти Кабміну та органи, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо прокурорів, у цьому переліку мова не йшла.

Також стаття доповнюється пунктом, за яким не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають (або мають наслідком) в припиненні, відкладенні чи зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, які проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Вимоги до заяв, що подаються на стадії виконання судового рішення

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відкриття провадження у справі

Ч. 1 ст. 169 КАСУ доповнюється абзацом такого змісту: У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи цивільного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог адміністративного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Зупинення провадження у справі

Зі ст. 236 як підстава для зупинення провадження виключається «надходження заяви про відвід судді» (п. 8).

Закриття провадження у справі

На відміну від редакції №1, в редакції №2 в ч. 1 ст. 239 КАСУ («Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи») додаються норми про те, що «суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз’яснити позивачу про наявність у нього права протягом 10 днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об’єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який ухвалив постанову про закриття провадження у справі.

У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи господарського судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 статті 238».

Право апеляційного оскарження

В ст. 293 КАСУ уточнюється, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Зокрема, виключається пункт про окреме оскарження до апеляції ухвал про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції

Виключається пункт про окреме оскарження до апеляції ухвал про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Разом з тим, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (доповнення до п. 21 ч. 1 ст. 255 ГПК).

Залучення третьої особи на стадії апеляційного оскарження 

Пункт 1 ч. 1 статті 306 КАСУ доповнюють другим реченням такого змісту: «У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору».

Закриття судом апеляційної інстанції провадження

Далі в редакції №2 відкореговано ч. 3 ст. 319 КАСУ: «У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАСУ суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об’єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

У випадку існування підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого належить вирішення спору».

Право касаційного оскарження

До ч. 2 ст. 328 вносяться наступні зміни:

«У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАСУ після їх перегляду в апеляційному порядку».

Окрім того, в ч. 3 ст. 328 визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, будуть мати право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

«Касаційні фільтри» 

Йдеться про ч. 4 ст. 328 КАСУ, яка регулює підстави для касаційного оскарження. Так, наразі вона передбачає, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Тепер ця частина 4 прописана наступним чином:

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

  1. якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови ВС про відступлення від такого висновку;
  2. якщо скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
  3. якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
  4. якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою, третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах 2, 3 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Не підлягають касаційному оскарженню

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідного до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків (редакція п. 2 ч. 5 ст. 328 КАСУ), якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи було прийнято безпосередньо судом апеляційної інстанції.

Форма і зміст касаційної скарги

У статті 330 КАСУ  вказується, що у касаційній скарзі обов’язково мають бути зазначені підстави, на яких подається касаційна скарга «з визначенням передбаченої ст. 328 цього Кодексу підстави».

  • У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАСУ в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
  • У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАСУ у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
  • У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, у касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Відкриття касаційного провадження

У ст. 332 КАСУ уточнюється, що питання про залишення касаційної скарги без руху вирішується колегією з трьох суддів (а не суддею-доповідачем одноособово) не пізніше 20 днів. 

Питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується не пізніше 20 днів (а не 10, як зараз).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Відмова у відкритті касаційного провадження

У новій редакції п. 6 ч. 1 ст. 333 КАСУ уточнюється, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене частиною першою статті 328 КАСУ, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови ВС про відступлення від такого висновку, або коли ВС вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

У випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтям 280, 281, 287, 288 КАСУ, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Закриття касаційного провадження

Частина перша статті 339 КАСУ в новій редакції доповнюється пунктами 4 та 5.

Так, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

Окрім того, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАСУ судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Тобто, якщо спочатку Верховний Суд відкриє провадження, зазначивши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові ВС, а потім виявиться, що ніякої «подібності» немає, ВС може закрити провадження.

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Уточнюється ч. 3 ст. 341 КАСУ: суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини 3 статті 353, абзацом 2 ч. 1 ст. 354 цього Кодексу, а також у випадку необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Підстава для скасування

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (змінено редакцію ч. 1 ст. 350 КАСУ).

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 КАСУ межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (ч. 1 ст. 351 КАСУ).

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо

  • Суд не дослідив зібрані у справі докази за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої ст. 328 КАСУ; або
  • Суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або
  • Суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
  • Суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Відповідних змін зазнала частина 2 ст. 353 КАСУ.

Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом касаційної інстанції обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

З переліку підстав порушення норм процесуального права, які є обов’язковими підставами для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, вилучено пункт щодо розгляду судом за правилами спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Передача справа за підвідомчістю

Також уточнюється ч. 3 ст. 354 КАСУ. Так, у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАСУ суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду.

У випадку існування підстав для підсудності справ за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого належить вирішення спору.

За подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами судовий збір не сплачується. 

Відповідно до змін у Перехідні положення (п. 15.11) у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, визначені пунктами 3-6, 8, 11-13, 15, 17 статті 294 цієї редакції Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) — до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали.

Новий закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Чому право скаржитися до Верховного Суду слід обмежити: позиція представника Президента в КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Владимир Алименко
    Владимир Алименко
    судья Шестого апелляционного административного суда