Раді пропонують узаконити лобізм: яким його бачать автори законопроекту

Верховна Рада розгляне законопроект № 3059 від 11.02.2020 «Про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні».

Мета законопроекту — легалізація лобістської діяльності в Україні, виведення з тіні діяльності лобістів. Проектом визначено, хто має право бути суб’єктом лобіювання, права та обов’язки суб’єктів лобіювання, механізми та інструменти їх діяльності.

Запроваджується Електронний реєстр суб’єктів лобіювання, визначається чіткий обсяг інформації, який має надати особа, яка бажає бути зареєстрована як суб’єкт лобістської діяльності. Передбачається розкриття інформації про діяльність лобістів і лобістських фірм шляхом внесення інформації до реєстру про договори про надання лобістських послуг, зацікавлених осіб, шляхи фінансування.

Доступ до реєстру буде відкритий (доступний кожному) та безкоштовний.

Передбачено механізми контролю за діяльністю суб’єктів лобіювання, обмеження у взаємодії суб’єктів лобіювання і охоплених осіб.

Передбачено функції міністра юстиції України щодо контролю за виконанням Закону, подання ним звіту Верховній Раді України.

Передбачено відповідальність, у разі порушення вимог закону.

Лобіювання (лобістська діяльність), згідно з законопроектом, — діяльність фізичної або юридичної особи, яка з моменту державної реєстрації та за грошову винагороду, відповідно до умов укладеного договору про надання лобіювання, спрямована на виконання умов такого договору, а також підготовка, планування, координація, дослідження, інша допоміжна робота, які в момент їх здійснення спрямовані на виконання умов договору про надання послуг з лобіювання.

Проект має неоднозначні норми. Так, у ньому наводиться перелік осіб, на яких суб’єкт лобіювання має право здійснювати законний вплив (охоплені особи), а саме:

1) Президент України;

2) керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступники, особи, що є посадовими та службовими особами такого органу, а також особи, що є представниками Президента та працівники їх апарату;

3) члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, посадові і службові особи Секретаріату Кабінету Міністрів;

4) народні депутати України діючого скликання Верховної Ради України, посадові особи Апарату Верховної Ради України;

5) уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники, працівники їхнього апарату;

6) голови місцевих державних адміністрацій, їх перші заступники та заступники, працівники їхнього апарату;

7) депутати місцевих рад, посадові особи місцевого самоврядування;

8) працівники патронатних служб;

9) інші особи, які обіймають посади державної служби категорії «А» і «Б».

 Охоплені особи, які є розпорядниками інформації, зобов’язані на офіційне письмове звернення суб’єкта лобіювання надати запитувану інформацію протягом п’яти робочих днів.

 Суб’єкту лобіювання хочуть надати можливість безперешкодного доступу до приміщень органів державної влади та місцевого самоврядування.

Лобістський вплив хочуть обмежити випадками:

• необхідності розробки, зміни або прийняття нормативно-правового акту, організаційно-розпорядчого акту;
• запровадження та виконання державних програм, державної політики (зокрема, щодо необхідності обговорення, присудження або управління державними контрактами, позиками, дотаціями, дозволами або ліцензіями);
• призначення особи на посаду, призначення чи затвердження на яку здійснюється за рішенням Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Указом Президента України.

 Раніше «Судово-юридична газета» писала, чому не запрацював закон про розширення самопредставництва в суді.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.