Стало известно, почему в Агентстве по предотвращению коррупции решили заняться судами

Глава Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции (НАПК) Александр Новиков пояснил, почему там решили заняться добропорядочностью судей. Мотивация, как оказалось, в том, что это сейчас популярная тема.

«В силу специфики работы НАПК у большинства украинцев ассоциируется с проверкой деклараций. На самом деле финансовый контроль – это один из инструментов системы предотвращения коррупции. Антикоррупционная стратегия, которую сейчас разрабатывает НАПК, сможет обеспечить командную работу всех органов власти. И судебная власть в этом процессе является ключевой. Исследование восприятия коррупции, которое провело НАПК в начале года, гласит: предприниматели (57 %) и население (52 %) поставили борьбу с коррупцией именно в судебной системе по приоритетности на первое место», - отметил Новиков.

Какое же исследование проводили в НАПК?

Подробности Александр Новиков изложил в своем блоге для «УП». Исходя из его блога, исследование все же проводило не само НАПК – сотрудники агентства просто читали материалы социологических опросов. В частности, «Центра Разумкова».

«Перед роботою над Антикорупційною стратегією на 2020-2024 роки фахівці НАЗК вивчили результати кількох десятків різноманітних предметних соціологічних досліджень щодо корупції, проведених за останні 5-7 років.

Так, опитування, яке провів Центр Разумкова у лютому 2020 року, засвідчило, що судам (судовій системі загалом) скоріше або цілком довіряють лише 13,2 % респондентів, а показники балансу довіри (-62,4) є найнижчими серед усіх публічних інституцій», - приводит Новиков аргумент.

Здесь стоить напомнить, что согласно последнему опросу того же «Центра Разумкова» за июль 2020 года, доверие к НАПК упало в разы.

Так, согласно данным самого свежего социологического исследования «Полгода в условиях пандемии: что изменилось в настроениях и электоральных предпочтениях украинцев (июль 2020 г. Социология)», проведенного социологической службой Центра Разумкова совместно с Фондом «Демократические инициативы» имени Илька Кучерива», НАПК не доверяют 70 % опрошенных. Из них – 39,4 % полного недоверия (этот показатель хуже, чем у местного суда, Верховного и Конституционного Суда).

Полностью доверяют НАПК – всего 0,7 % опрошенных (для сравнения, местному суду полностью доверяют 1,6 %, ВС – 1,9 %, КСУ – 1,8 %).

Можно было бы списать такое низкое доверие к институции, возглавляемой Александром Новиковым, на прошлое руководство (как об этом любит заявлять сам руководитель НАПК), но тогда почему в октябре 2019 года доверие к НАПК было значительно выше?

Так, в октябре 2019 Центр Разумкова совместно с Фондом «Демократические инициативы имени Илька Кучерива» также проводил социологическое исследование, и НАПК тогда полностью не доверяло значительно меньше опрошенных – 23,8 % (против нынешних почти 40 %). Полностью доверяло НАПК тогда 2 %, «скорее доверяло» - 19,8 %. 

Что же предлагает Александр Новиков?

Как следует из авторского блога главы НАПК, опросы населения послужили основанием заняться судебным реформированием.

«Головна задача Антикорупційної стратегії – забезпечити командну роботу всіх органів влади для подолання корупції та надати орієнтири для наступних законодавчих змін. І, звісно, суди є частиною цього процесу.

До того ж, з 2016 року критерій доброчесності та обов'язок підтвердити законність джерела походження майна є конституційними вимогами до суддів відповідно до статей 126 і 127 Конституції України.

Не виходячи за рамки конституційних приписів, ми запропонували для відновлення довіри до судів та виконання вимог Конституції таке:

По-перше, у проєкті Антикорупційної стратегії передбачено створення Комісії з питань доброчесності. Її головне призначення – забезпечити одноразове оцінювання членів Вищої ради правосуддя (ВРП) за критеріями доброчесності та професійної етики. Ця комісія буде незалежною та не матиме контрольних повноважень.

По-друге, добір суддів має відбуватися відкрито. Ми пропонуємо впровадити чіткі і передбачувані критерії доброчесності та професійної етики для оцінювання і добору суддів. Під час ухвалення рішень стосовно добору та призначення суддів члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів та ВРП виставляють бали кандидатам відкрито, а не анонімно.

По-третє, має бути забезпечена дисциплінарна відповідальність суддів за їхні неправомірні дії. Судді мають нести реальну відповідальність за завідомо неправосудні рішення. Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено у такий спосіб, що дає можливість суддям прогнозувати свою поведінку.

Такий підхід цілком узгоджується з міжнародними зобов'язаннями України, зокрема з новим Меморандумом України з МВФ та нещодавно підписаним Меморандумом з ЄС про надання макрофінансової допомоги.

У цих документах Україна вже взяла на себе зобов'язання завдяки правкам до Закону про ВРП та відповідно до рішення Конституційного Суду створити комісію для попередньої перевірки потенційних кандидатів у ВРП та оцінки їхньої доброчесності. Ця комісія проведе аналогічну одноразову перевірку чинних членів ВРП. Принаймні половина членів комісії будуть шанованими експертами з визнаними етичними стандартами та судовим досвідом, у тому числі з відповідним досвідом інших країн.

Тобто це та сама Комісія з питань доброчесності, про яку говорить НАЗК у проєкті Антикорупційної стратегії. Крім того, цей підхід відповідає міжнародним стандартам дисциплінарного провадження стосовно суддів.

Ми усвідомлюємо, що постійне перебування судової влади в процесі реформування та оцінювання є само собою корупційним ризиком, адже судді виявляються залежними від цих постійних процесів.

Метою Антикорупційної стратегії є забезпечити незалежність доброчесної судової влади для справедливого правосуддя у межах розумних строків та процедур. Цього можна досягнути, лише здійснивши згадані заходи у найкоротші терміни.

Ми розуміємо, що судова система може сприймати вказані Антикорупційною стратегією підходи болюче, а запропонована нами мікстура є гіркою та терпкою, однак доброчесність суддів давно перетворилася з фахового питання на суспільне, адже стала болючою точкою для всіх громадян.

Саме тому запропонований крок – безальтернативний, аби Україна не опинилася серед "націй, які занепадають», - подчеркивает глава НАПК.

Отметим, что судебная система уже высказала свою позицию относительно вышеупомянутой Антикоррупционной стратегии и заключается она в том, что разработка таких стратегий без самих судей – прямое вмешательство исполнительной власти в правосудие и желание перебрать на себя несвойственные НАПК функции.

31 июля Высший совет правосудия открыто обсудит данную Стратегию, в том числе с приглашением представителя НАПК.

Напомним, что ранее НАПК провело такое обсуждение без участия судей.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.