Станіслав Кравченко: механізм внесення заяв до ЄРДР має бути переглянутий

Усі розмови про розвиток Державного бюро розслідувань і збільшення відкритих ним кримінальних проваджень не мають сенсу, бо в судах нікому розглядати звернення слідчих. Таку думку висловив голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду Станіслав Кравченко під час відкритих слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності на тему: «Діяльність Державного бюро розслідувань, стан виконання покладених на Державне бюро розслідувань завдань та додержання ним законодавства, прав і свобод громадянина».

На перешкоді діяльності ДБР, переконаний голова ККС, стоять нинішні положення статей 32 (Територіальна підсудність) та 214 (Початок досудового розслідування) Кримінального процесуального кодексу України.

Проблеми територіальної підсудності

Як нагадав Станіслав Кравченко, з 2012 року процесуальним законодавством розширені повноваження слідчих суддів стосовно суддівського контролю за роботою органів досудового розслідування (ОДР). Відтоді усі свої звернення та клопотання ОДР має направляти для розгляду до суду, проте виключно за своїм місцезнаходженням.

«І досі немає чіткого визначення, що треба розуміти під терміном «місцезнаходження» - юридичну чи поштову адресу, або взагалі місце фактичного перебування. Але проблема навіть не в цьому», - зазначив голова ККС.

За його словами, з 2012 року до суду тільки від правоохоронних органів надійшло близько 1 млн звернень. Це створило велике навантаження на суддів, і навантаження нерівномірне.

Станіслав Кравченко також процитував уривок з листа голови Подільського районного суду міста Києва, направленого у квітні цього року до Президента України, Генерального прокурора та голови Верховного Суду: «За штатним розкладом у нас 21 суддя, працює тільки 8 суддів, слідчих суддів – 5. На території Подільського району знаходяться 8 правоохоронних органів, тобто на кожний навіть по одному слідчому судді немає».

Таким чином, питання територіальної підсудності треба якось розв’язувати, враховуючи ситуацію в судах.

Що не так з початком досудового розслідування

Реформа процесуального законодавства призвела до того, що нині до Єдиного реєстру досудового розслідування (ЄРДР) мають вноситись будь-які заяви про злочини.

Сам факт внесення надає право на проведення повноцінного розслідування, допитів, обшуків і весь комплекс слідчих дій. Проте цим механізмом можна зловживати.

«Суддів турбує можливість безперешкодного внесення до ЄРДР заяв на них за нібито ознаками вчинення злочину в порядку статті 375 Кримінального кодексу - постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови. За останні п’ять років було внесено понад три тисяч подібних заяв. Виходить, що більша половина працюючих суддів перебувала під слідством. А що ми маємо в результаті – тільки сім вироків», - поділився думками голова ККС.

За його даними, часто в заявах фігурують судді, які мають розглядати певні справи.

«Це можна розцінити як засіб прямого тиску на суддів», - наголошує Станіслав Кравченко.

Суддя вважає, що слід провести аналіз застосування ст. 214 КПК і змінити підходи: або вимагати обґрунтування при внесенні заяви до реєстру, або повернутися до процедури, яка існувала раніше – перевірка заяви протягом певного часу, і лише тоді прийняття рішення про внесення її до ЄРДР, або ж ні.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.