Законопроект Стефанчука про (недо)дерадянізацію залишає у законодавстві масу анахронізмів

15:00, 2 ноября 2020
Імовірніше за все, дерадянізація від Руслана Стефанчука проходила через автозаміну або пошук ключових слів у текстах кодексів.
Законопроект Стефанчука про (недо)дерадянізацію залишає у законодавстві масу анахронізмів

«Втілюючи в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства і здійснюючи курс на підвищення матеріального та культурного рівня життя народу, Радянська держава послідовно реалізує розроблену Комуністичною партією програму житлового будівництва», – саме так звучить частина преамбули досі чинного в Україні Житлового кодексу УРСР. Цей кодекс дістався нашій країні у спадок від УРСР відповідно до Постанови Верховної Ради 1545-XII, прийнятої у вересні 1991. Цей документ передбачав, що на території України і надалі діятиме законодавство СРСР та УРСР до того, як буде ухвалено нове українське законодавство.

І от, за 5 років після початку декомунізації та майже за 30 років після відновлення незалежності, руки законодавців нарешті дійшли до того, аби декомунізувати законодавство. 55 народних депутатів зареєстрували у Верховній Раді законопроект № 4284 «Про дерадянізацію законодавства України». Раніше ключові положення законопроекту описувала «Судово-юридична газета»

Проект акта передбачає визнання такими, що не застосовуються на території України, майже 250 актів УРСР та майже 1000 актів СРСР. Автори звертають увагу, що під «скорочення» потрапили далеко не всі документи радянської епохи. Зокрема, продовжать діяти Акт проголошення незалежності України, Декларація незалежності України, Указ про ратифікацію Статуту ООН та інші нормативно-правові акти. Крім того, законопроект передбачає внесення «дерадянізаційних» змін до Кодексу законів про працю та Житлового кодексу.

Значна частина документів, дію яких пропонують припинити, фактично не діє, адже вони або були  рамковими у часі (наприклад, закони про бюджет УРСР на певні роки), або є актами про внесення змін до документів, що вже втратили чинність. Втім, депутати звертають увагу, що частина з цих актів де-факто діє і вони є застарілими та не відповідають сучасним реаліям. У зв’язку з цим, депутати вважають, що визнання незастосовними цих 1200 актів не матиме негативного впливу на якість та стан українського законодавства.

Говорячи ж про зміни до двох чинних кодексів, то практичної складової у них майже немає. Абсолютна більшість змін, викладених на 163 сторінках порівняльної таблиці, полягає у актуалізації термінів. Так, більшість «новел» законопроекту можна коротко означити такими змінами.

У Кодексі законів про працю відбуваються, зокрема, такі зміни:

  • Трудящий – працівник;
  • Власник – роботодавець;
  • Вищестоящий – вищий (за статусом);
  • Народне господарство – економіка України.

Зміни до ЖК переважно стосуються заміни назв радянських органів та актів на актуальні українські відповідники. Так, замість «Ради Міністрів УРСР» з’являється «Кабінет Міністрів», замість «законодавства СРСР/УРСР» – «законодавство України», а замість «Житлового кодексу УРСР» – «Житловий кодекс України». А також депутати пропонують вилучити з кодексу преамбулу про «перемогу жовтневої революції» та «втілення ленінських ідей побудови суспільства».

Ключова проблема змін до цих кодексів – стійкий присмак використання автозаміни чи пошуку у документі певних ключових слів замість повного його опрацювання. Навіть у порівняльній таблиці до законопроекту можна виявити ряд термінів та органів, які мали б потрапити під дерадянізацію.

Наприклад, у статті 26 Житлового кодексу автори законопроекту пропонують замінити словосполучення «законодавство СРСР» та «Рада Міністрів СРСР», втім ігнорують «місцеві ради народних депутатів», які зникли із законодавства у 1997 році, у тому самому реченні та назві самої статті. При цьому ці ради залишилися у ЖК далеко не лише у цій статті. Так само автори вважають все ще актуальною норму про першочергове надання житла партизанам громадянської війни у Російській Імперії та пропонують її залишити і таке інше.

Крім того, у законопроекті є пропозиції заміни термінів, які викликають питання. Так, у КЗпП депутати пропонують замінити неактуальне словосполучення «вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладів» на таке саме неактуальне «вищих, професійно-технічних навчальних закладів». При тому, що відповідно до закону «Про вищу освіту», має бути використаний термін «заклади вищої, професійної освіти». Також депутати пропонують замінити «МОЗ УРСР» на «МОЗ України» замість усталеної практики використання щодо міністерств, які не прямо не згадуються у Конституції, формулювання «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику…».

Таким чином можна сказати, що ідею законопроекту «Про дерадянізацію законодавства України» можна окреслити радше позитивно. Втім, втілення цієї ідеї у проекті акта потребує доопрацювання – принаймні для того, аби «дерадянізовані» закони потім не доводилося дерадянізовувати ще декілька разів.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що комітет ВР отримав висновки про «сирий» президентський законопроект про референдум.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Налоговый Майдан: почему протестуют ФОПы
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Клименчук
    Наталья Клименчук
    судья Окружного административного суда Киева
  • Евгений Мартынов
    Евгений Мартынов
    председатель Шевченковского районного суда Киева
загрузка...