Правовий комітет рекомендує прийняти за основу законопроект про виконання рішень ЄСПЛ

18:14, 24 ноября 2020
Проект акта стосується імплементації рішень у сфері відбуття покарання та права працівників сфери транспорту страйкувати.
Правовий комітет рекомендує прийняти за основу законопроект про виконання рішень ЄСПЛ
Джерело фото: korupcioner.in.ua

Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував прийняти за основу законопроект № 4048, внесений на початку вересня Кабінетом Міністрів. Законопроект має на меті внести до українського законодавства ряд змін у зв’язку із відповідними рішеннями Європейського суду з прав людини щодо права працівників сфери транспорту на страйк, а також до законодавства щодо відбування засудженими покарань.

Зміни у сфері страйків

На виконання рішення у справі «Веніамін Тимошенко та інші проти України» проектом закону передбачено приведення статті 18 закону «Про транспорт» у відповідність до закону «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». А саме пропонується зазначити, що страйк на підприємствах транспорту проходить на загальних засадах.

Інші зміни стосуються статті 24 закону про вирішення трудових конфліктів. У першому випадку пропонується доповнити статтю положенням, що страйк заборонено проводити, якщо припинення роботи може створити загрозу національній безпеці. В цьому випадку Міністерство юстиції взяло до уваги документи міжнародних організацій у сфері регулювання страйків, на які посилався ЄСПЛ під час розгляду справи – зокрема Європейської соціальної хартії. 

Також пропонується внести зміни до цієї статті у частині, що стосується заборони проведення страйків в умовах надзвичайного та воєнного станів. Пропонується прибрати норму, що під час надзвичайного стану обмежити право на страйки можна не довше, ніж на місяць, а для продовження такого обмеження необхідно ухвалювати спільний акт Президента та Верховної Ради. Тобто обмеження можна встановити одразу на весь час надзвичайного стану. В частині про воєнний стан розлогу норму «У разі оголошення воєнного стану автоматично наступає заборона проведення страйків до його відміни» пропонують замінити на більш лаконічну «В умовах воєнного стану проведення страйків забороняється».

Втім, попри те, що обґрунтуванням цієї правки зазначено Висновки ЄСПЛ у вищезгаданій справі, там немає жодної згадки про надання Президенту (чи будь-якому іншому органу) права встановлення заборони проведення страйків на весь період  надзвичайного стану замість існуючої норми. У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено лише, що цим документом пропонується «визначити, що у разі введення надзвичайного стану може бути заборонено проведення страйків». Хоча це вже визначено Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану». Отож, попри питання про доцільність та обґрунтованість внесення до закону цієї зміни залишається відкритим.

Зміни у сфері відбування покарання

Відповідні зміни до Кримінально-виконавчого кодексу Мін’юст пропонував на основі трьох справ ЄСПЛ: Василь Іващенко проти України, Найдьон проти України та Петухов проти України (№2).

Більшість новел у сфері відбування покарань засновані на висновках ЄСПЛ у останній справі і переважно стосуються засуджених до довічного ув’язнення. Так, для довічно ув’язнених передбачається зменшення мінімального строку відбуття покарання, який необхідний для клопотання про помилування – з 20 до 10 років.

Також змінюється і порядок їх тримання. Законопроект пропонує виключити норму, яка передбачає ізольоване тримання засуджених, яким довічне позбавлення волі замінили на певний строк у порядку помилування чи амністії. Натомість передбачається, що усіх «довідників», яким пом’якшили покарання (через амністію/помилування чи відповідно до статті 82 ККУ) будуть тримати у звичайних житлових приміщеннях у виправних колоніях максимального рівня безпеки.

Крім того, до закону вноситься ряд змін щодо клопотання про пом’якшення покарання засуджених до довічного ув’язнення. Так, визначається безпосередня можливість їх дострокового звільнення, а також особливості і алгоритм дій для заміни довічного ув’язнення на більш м’яке покарання. Зокрема, статтю 154 КВК пропонують доповнити частиною 11. Ця частина передбачає, що невід’ємною частиною клопотання про пом’якшення покарання для «довідників» буде особистий план реінтеграції у суспільство.

Такий план повинен містити заходи, що мають за час відбування пом’якшеного покарання усунути чинники, які можуть призвести до повторного злочину, та докази, які будуть підтверджувати можливість реінтеграції засудженого у суспільство після звільнення. Адміністрація колонії буде не лише брати участь у розробці таких планів, але надаватиме суду свої висновки щодо їх обґрунтованості. Перед умовно-достроковим звільненням засуджений повинен буде надати суду звіт про виконання особистого плану реінтеграції з аналізом причин успішності чи неуспішності цих заходів.

Крім того, у Мін’юсті пропонують таке:

  • Передбачити право засуджених просити суд надати електронні копії матеріалів провадження та документів, долучених до нього;
  • Змінити перелік засуджених, які відбувають покарання у колоніях мінімального та середнього рівня безпеки (наприклад, жінки, яким довічне ув’язнення замінили на певний строк, будуть відбувати покарання у колоніях мінімального рівня безпеки замість середнього);
  • Запровадити можливість встановлення адміністративного нагляду засудженими до довічного позбавлення волі.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про особливості реформи соціального захисту працівників пенітенціарної системи у законопроекті Мін’юсту.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
«Очищение судей будет в любом случае», - Зеленский
«Очищение судей будет в любом случае», - Зеленский
Loading...
загрузка...