Як демографічні реалії України вплинуть на майбутнє пенсійної системи

Коли ми говоримо про низькі пенсії в Україні, зазвичай першопричиною цієї проблеми заведено називати корупцію (прямо чи опосередковано). Втім, поруч із тим існують й інші проблеми, які суттєво посилюють вплив першої. Зокрема, дуже сильним чинником у цьому плані є демографічні процеси, які відбуваються в Україні та світі. Про те, які саме демографічні процеси чекають на Україну та чому пенсія у солідарній системі має бути мінімальною під час Українського пенсійного форуму розповіла Елла Лібанова – директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН.

Науковиця зазначила, що в Україні демографічні процеси одні з найгірших в Європі. Зокрема, вона звернула увагу на те, що у нас в країні відбувається дуже швидке скорочення кількості населення. Зокрема, це відбувається через те, що очікувана тривалість життя в Україні є нижчою за середній показник у світі. Так, середньосвітовий показник очікуваної тривалості життя при народженні становить 73,2 роки, а в Україні – 72,5. Тобто, українці живуть менше за громадян багатьох інших країн світу. І у той час, як у розвинених країнах міграційні процеси компенсують природне скорочення населення, то в Україні все навпаки: «Якщо, скажімо, чисельність населення і віковий склад, певною мірою, Німеччини підтримується за рахунок масштабного припливу туди населення інших країн, то в Україні тенденція протилежна. І навпаки – від нас значно більше виїжджають, ніж в’їжджають».

Говорячи про кількість населення, що виїжджає, у цьому плані ключовою є категорія трудових мігрантів, незалежно від того, як вони виїжджають на роботу – легально чи нелегально. Адже ми втрачаємо їх заробітки, з яких держава могла б отримати надходження для фінансування наявних зобов’язань за солідарною пенсійною системою.

У зв’язку з цим варто очікувати, що населення України буде поступово зменшуватися і старішати. І головною нашою задачею є підготуватися до погіршення ситуації. Таким чином співвідношення працівників до пенсіонерів буде постійно скорочуватися, що постійно буде призводити до фактичного зменшення пенсійного забезпечення за солідарною системою і додаткового навантаження на людей та бюджет. Отже, якщо нічого не змінювати, рано чи пізно на солідарну пенсійну систему в Україні чекає колапс. Загалом, науковиця зазначила, що для подібних криз існує два способи (часткового) вирішення:

1. Підвищувати пенсійний вік та вимоги до мінімального страхового стажу;
2. Стимулювати людей більше (не довше) працювати у легальній площині.

Другий спосіб має на увазі створення умов для виведення економіки з тіні – оформлення трудових відносин, детінізації справжнього рівня зарплат і т.і.. Постає питання про те, як це зробити. Найочевиднішим варіантом видається знизити податкове навантаження – перейти від «якості» до «кількості». Тобто, більше підприємців зможуть працювати «по-білому», і хоча кожен підприємець буде платити менше податків на одну людину, сумарно надходження мають вирости. Втім, міністерка соціальної політики Марина Лазеба під час форуму зазначила, що значне зниження ЄСВ у 2016 році не мало суттєвого впливу на детінізацію ринку праці.

Так само, багато людей, які де-юре отримують мінімалку, не думають про те, що в перспективі вони можуть сподіватися лише на 18-20% свого нинішнього офіційного доходу у вигляді пенсії – десь 1000-1200 грн. І «приховані» кошти вони жодним чином не відкладають на старість, бо не думають, що колись настане старість. А тому потрібна якісна просвітницька робота, щоб ті люди, які мають змогу зараз відкладати чи інвестувати гроші собі на старість, робили це.

«Сьогодні ми фактично стоїмо перед дилемою. Якщо ми нічого не будемо робити, то буде дуже погано. Що тут можна зробити з часом – коли ми запровадимо другий рівень [пенсійної системи] або навіть якщо ми його не запровадимо? З моєї точки зору, варіація пенсій у солідарній системі в Україні є зависокою… Пенсія в солідарній системі має бути, як я бачу, на рівні певної мінімальної суми. Скажімо, прожиткового мінімуму, але розрахованого чесно, справедливо… І ця сума має бути скоригована виключно на тривалість страхового стажу… Ніякого стосунку до попередньої заробітної плати в солідарній системі пенсія не повинна мати», – продовжила Елла Лібанова.

Крім того, вона запропонувала прибрати із солідарної системи спецпенсії – для військових, суддів, прокурорів і т.і. – але не забирати їх в принципі, а фінансувати із відповідних галузевих бюджетів. Звісно, що ключовим для гідного рівня життя більшості пенсіонерів за такого розміру пенсії має стати запровадження всеосяжної накопичувальної пенсійної системи – на додачу до базової виплати за солідарною системою. Така «мінімальна» солідарна пенсія разом із просвітництвом та запровадженням накопичувальної пенсійної системи буде більш ефективною за наявну систему та має забезпечити кращий рівень життя для майбутніх пенсіонерів. Але лише за умови, якщо держава зможе створити атмосферу та умови, в яких населення буде довіряти відповідним пенсійним фондам, а фонди зможуть належним чином інвестувати гроші.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що у Мінсоцполітики розробили законопроект, який має спростити підвищення прожиткового мінімуму до реального.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.