Чи може суд зобов'язати нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину

Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 473/1878/19 та встановив, що суд не може зобов’язати нотаріуса вчиняти дій щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову відповідача про відмову у вчиненні нотаріальної дії, та зобов’язати останнього видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Рішенням суду першої інстанції залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні позову відмовлено.

Висновок Верховного Суду

Суддів ВС підкреслили, що позивач пред’явила позов, в якому, крім вимоги визнати незаконно та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, заявила вимогу щодо зобов’язання приватного нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

ВС зазначив, що відповідно до частини першої статті 67 Закону України «Про нотаріат» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім’я  всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про нотаріат», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії, 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; 3) нотаріального акта.

Також ВС нагадав, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2018 року у справі № 754/16825/15-ц (провадження № 61-3156св18) викладено висновок, що суд не може зобов`язати нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат».

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 161/9939/17 (провадження № 61-40053св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта. Суд першої інстанції зазначеного не врахував, у зв’язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення вимог особи про зобов’язання приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом. З огляду на наведене рішення суду апеляційної інстанції у частині вирішення зазначених позовних вимог підлягає залишенню без змін.

Тобто суд не може зобов'язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції.

У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій, відмовляючи позивачу у задоволенні позову, виходили з того, що дії нотаріуса та оскаржена постанова відповідають вимогам чинного законодавства, тому немає підстав для визнання незаконною та скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню і вимога позивача про зобов'язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

При цьому суди не врахували увагу на те, що суд не може зобов’язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції. Таким чином, у задоволенні позовних вимог позивачу про зобов’язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом слід відмовити з вказаної підстави.

ВС зазначив, що нотаріус вносить відповідну інформацію у Спадковий реєстр на підставі рішення суду про визнання його дій неправомірними чи у зв’язку зі скасуванням судом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, про проведення слідчого експерименту: чи обов’язкова участь підозрюваного або його захисника.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.