Залучення присяжних до перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не сприятиме реалізації завдань кримінального провадження, адже мета, якої може бути досягнуто при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судом присяжних, є явно неспіврозмірною з витраченими на такий розгляд процесуальними засобами.
На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 320/2582/19.
Обставини справи
З матеріалів справи стає відомо, що вирком Запорізького обласного суду особу засудженого за ч. 3 ст. 142, пунктами «ж», «і» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді смертної кари (розстрілу).
Ухвалою Верховного Суду України від 10 серпня 2000 року вищевказаний вирок суду в частині призначеного покарання змінено, покарання у вигляді смертної кари (розстрілу) замінено на покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
29 березня 2019 року засуджений звернувся до суду із заявою про перегляд зазначених судових рішень за нововиявленими обставинами та клопотанням про поновлення строку на подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області в задоволенні клопотання засудженого відмовлено повністю.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду апеляційні скарги засудженого та його захисника залишено без задоволення, а ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області - без зміни.
У касаційній скарзі касатор зазначав, що розгляд його заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснювався незаконним складом суду, оскільки колегія суддів не відповідала кількісному складу суду, яким ухвалювався вирок, тобто Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області мав розглядати його заяву судом присяжних.
Висновок Верховного Суду
Судді Верховного Суду зазначили, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, у ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, що не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути.
Предметом судового розгляду в порядку провадження за нововиявленими обставинами виступає не обвинувальний акт, а судове рішення, зокрема вирок суду, що набрав законної сили, яким установлено наявність чи відсутність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину. Після набрання вироком законної сили особа, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, вже не має статусу обвинуваченого, натомість залежно від прийнятого судом рішення вважається виправданою або засудженою. Забезпечення додаткових гарантій для такої особи у вигляді перегляду вироку щодо неї за нововиявленими обставинами судом присяжних процесуальний закон не передбачає.
ВС підкреслив, що вказане узгоджується з приписами ч. 10 ст. 31 КПК України, відповідно до яких перегляд судового рішення за виключними обставинами в суді першої інстанції здійснюється виключно колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. І хоча ця норма не визначає складу суду для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, однак з урахуванням подібності процедур провадження за нововиявленими та виключними обставинами, здійснення яких регулюється главою 34 КПК України, на думку колегії суддів, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами також повинен здійснюватися виключно професійними суддями. Залучення присяжних до цієї процедури не сприятиме реалізації завдань кримінального провадження, адже мета, якої може бути досягнуто при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судом присяжних, є явно неспіврозмірною з витраченими на такий розгляд процесуальними засобами.
ВС наголосив, що за таких обставин, здійснивши судовий розгляд клопотання засудженого про поновлення процесуальних строків на подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами без участі присяжнх, місцевий суд не порушив вимог кримінального процесуального закону, оскільки процедура перегляду судового рішення за нововиявленимим обставинами не передбачає права засудженого (виправданого) на суд присяжних.
Верховний Суд залишив ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області та ухвалу Запорізького апеляційного суду без зміни.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про позбавлення батьківських прав: ВС роз’яснив, чи повинна думка дитини бути абсолютною для суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.