Верховний Суд роз’яснив характерні ознаки розбою

17:20, 20 октября 2021
Розбій характеризується як злочин, що має усічений склад, тобто вважається закінченим з моменту нападу, незалежно від того, чи вдалося обвинуваченим заволодіти майном, чи ні.
Верховний Суд роз’яснив характерні ознаки розбою
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Умисне заподіяння при розбої тяжкого тілесного ушкодження, що не призвело до смерті потерпілого, не потребує додаткової кваліфікації за ч.1 чи ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки воно повністю охоплюється ч.4 ст. 187 КК України. Однак якщо в процесі розбою було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, то дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів – за ч. 4 ст.187 КК України і за ч. 2 ст.121 КК України.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 428/7748/14-к.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що чоловік, діючи разом з іншою неповнолітньою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, знаходячись на лісовому масиві за будівлею автомийки,  перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, під час сварки з потерпілим, маючи умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень, завдали удари руками та ногами по голові та тулубу останнього.

Після чого він та неповнолітня особа почали оглядати кишені потерпілого та заволоділи його мобільним телефоном SAMSUNG XI60 та грошима в сумі 6 грн, потім сильно штовхнули потерпілого, від чого він скотився з пагорба та вдарився головою о стіну автомийки. Потерпілий намагався встати на ноги, однак втратив свідомість і більше не приходив до тями.

Продовжуючи свої злочинні дії, чоловіки зняли з потерпілого одяг разом з нижньою білизною, залишивши потерпілого лежати тільки в сорочці. Злякавшись, що потерпілий не приходить до тями, з метою завдати йому фізичного болю, вони закурили цигарки та почали тушити їх об руки та тіло потерпілого, однак на зазначені дії останній не реагував.

Після вказаний дій, вони зникли з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Однак пізніше, повернулись на місце вчинення злочину та переконалися, що потерпілий знаходиться на тому самому місці та в тому ж положенні, в якому вони його залишили, а також переконалися, що потерпілий ще живий (знаходився без свідомості та хрипів), однак не вжили жодних заходів з метою допомоги потерпілому, байдуже віднеслися до наслідків, які можуть настати в результаті їхньої бездіяльності, після чого з місця вчинення злочину зникли.

За вирком місцевого суду чоловіка засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статей 75, 104 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.

Вироком апеляційного суду вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано. Ухвалено новий вирок, яким чоловіка було засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років. У решті рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

У касаційних скаргах засуджений та законний представник стверджували, що в діях засудженого не було умислу на вчинення розбійного нападу та спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. За таких обставин вважають, що місцевим судом, з чим безпідставно погодився й суд апеляційної інстанції, неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, ВС зазначив, що умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних злочинів. З об’єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров’я потерпілого у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинно-наслідковому зв’язку між собою.

ВС підкреслив, що суб`єктивна сторона цього злочину характеризується умислом щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (прямим/непрямим) і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого. За таких обставин суб`єкт злочину усвідомлює можливість настання кінцевого наслідку (смерть потерпілого) в результаті заподіяних тілесних ушкоджень.

Розбій як злочин проти власності - це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. У разі вчинення розбою посягання відбувається на два об`єкти - власність, а також життя і здоров`я потерпілої особи.

Також ВС наголосив, що розбій характеризується як злочин, що має усічений склад, тобто вважається закінченим з моменту нападу, незалежно від того, чи вдалося обвинуваченим заволодіти майном, чи ні. При цьому умисне заподіяння при розбої тяжкого тілесного ушкодження, що не призвело до смерті потерпілого, не потребує додаткової кваліфікації за ч. 1 чи ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки воно повністю охоплюється ч. 4 ст. 187 КК України.

Однак якщо в процесі розбою було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, то дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів – за ч. 4 ст.187 КК України і за ч. 2 ст.121 КК України. Тобто у цьому випадку вирішальне значення для правильної кваліфікації дій винної особи має кінцевий наслідок у вигляді смерті потерпілого, який жодною із частин  ст. 187 КК України не охоплюється.

Як вбачається зі змісту вироку, під час судового розгляду встановлено, що засуджений разом із неповнолітньою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, під час сварки з потерпілим, маючи умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень, завдали удари руками та ногами по голові та тулубу останнього, після чого разом почали оглядати кишені потерпілого та заволоділи його мобільним телефоном SAMSUNG XI60 і грошима у сумі 6 грн, потім сильно штовхнули потерпілого, від чого він скотився з пагорба та вдарився головою о стіну.

Таких висновків місцевий суд дійшов на підставі показань самого засудженого, потерпілої, свідків, експерта. Зокрема, у вироку місцевий суд вказав, що засуджений під час судового розгляду визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, щиро розкаявся та зазначив, що після того, як потерпілий почав чіплятися до дівчат, чим спровокував конфлікт, він разом із неповнолітньою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, завдали по декілька ударів йому по тулубу та в голову. Після цього вони штовхнули потерпілого, який перечепився та, падаючи, вдарився головою о стіну і втратив свідомість. У цей час з кишені потерпілого випав мобільний телефон, який забрала неповнолітня особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, а він з кишені потерпілого забрав гроші та кулькову ручку.

Проаналізувавши та співставивши наявні докази у кримінальному провадженні, місцевий суд дійшов висновку про наявність у діях засудженого вчинення розбійного нападу на потерпілого, а також заподіяння йому тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть останнього.

У вироку суду в повній відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості особи, які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень ст. 94 КПК України. В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Зі змісту вказаного вироку вбачається, що суд у мотивувальній його частині виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, із достатньою конкретизацією встановив і зазначив місце, час, спосіб вчинення злочинів, їх наслідки.

Таким чином, висновки про доведеність винуватості особи у вчиненні розбою та умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, місцевий суд належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до закону та правильно визнано судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо нього.

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про захист честі, гідності та ділової репутації адвокатів: чи спростовують суди недостовірну інформацію відносно адвокатів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Павло Григорович
    Павло Григорович
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва