ВС роз’яснив, коли може бути проведено огляд житла чи іншого володіння особи

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 161/531/18, в якій досліджував питання проведення огляду житла чи іншого володіння особи.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що чоловік перебуваючи на паркувальному  майданчику, невстановленим способом проник до автомобіля марки Mersedes - Benz 614, після чого запустив двигун та розпочав рух на цьому транспортному засобі. На перехресті доріг, що неподалік дитячого табору, залишив автомобіль на узбіччі проїжджої частини дороги та направився у невідомому напрямку. Таким чином він незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, що завдало великої матеріальної шкоди потерпілому й підтверджується висновком судової автотоварознавчої експертизи, відповідно до якої, автомобіль має пошкодження, відновити транспортний засіб технічно неможливо, тому вартість матеріального збитку складає ринкову вартість транспортного засобу, що становить 272 605 грн 35 коп.

Крім того, пізніше чоловік незаконно заволодів втомобіля марки Mitsubishi Pajero та скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої вказаний автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Луцький міськрайонний суд Волинської області призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років. Апеляційний суд в цій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

У касаційній скарзі захисник, зокрема, вважає, що протокол огляду місця події потрібно визнати недопустимим доказом, оскільки подвір`я житлового будинку, де проводився огляд, не можна вважати місцем події.

Крім цього, вважає, що проведений огляд місця події фактично був обшуком, який проведено без ухвали слідчого судді, а наявна в матеріалах провадження заява про дозвіл на проведення огляду не може бути підставою для проведення такої процесуальної дії. Також захисник звертає увагу, що зазначені заяви не написані власноручно, а заздалегідь підготовлені слідчим на бланку, що не може свідчити про добровільність згоди на проведення огляду.

Розглядаючи справу, ВС зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Виходячи з аналізу вказаних положень кримінального процесуального закону, огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди. Такий підхід узгоджується положеннями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 30 Конституції України.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що огляд місця події на території домоволодіння слідчим було проведено за підставі заяв власника та засудженого в присутності двох понятих. Всі учасники підписали складений за результати слідчої дії протокол та не вказали в ньому жодних зауважень.

Доводи захисника про те, що заяви про дозвіл на проведення огляду підготовлені слідчим завчасно, а не написані власноручно, що не може свідчити про добровільність згоди, не підтверджуються матеріалами справи і не ґрунтуються на положеннях закону, оскільки, хоча вказані заяви й написані на заздалегідь підготовленому друкованому бланку, окремі відомості в них внесені особами від руки й ці заяви власноруч ними підписані.

Враховуючи викладене, доводи захисту щодо недопустимості як доказу протоколу огляду місця події колегія суддів вважає безпідставними.

Стосовно посилань у скарзі про те, що оглянуте подвір`я не можна вважати місцем події, що, на думку захисту, є порушенням вимог КПК України, то відповідно до ст. 237 КПК України огляд проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Як убачається з протоколу, під час огляду було виявлено автомобіль Mitsubishi Pajero, про незаконне заволодіння яким заявляла потерпіла, що узгоджується з положеннями КПК України щодо мети проведення огляду, тому доводи захисника в цій частині колегія суддів вважає безпідставними.

Однак при перевірці матеріалів кримінального провадження встановлено, що відповідно до зазначеного протоколу свідок не впізнав нікого з представлених йому осіб. Тобто викладений у вироку зміст протоколу пред`явлення особи для впізнання не відповідає матеріалам кримінального провадження, що залишилось поза увагою апеляційного суду, тому колегія суддів вважає за необхідне виключити посилання на цей протокол як на доказ винуватості особи зі змісту оскаржених судових рішень.

Водночас Верховний Суд вбачає, що виключення протоколу пред`явлення особи для впізнання від 31 жовтня 2017 року за участю свідка не впливає на переконливість решти доказів у провадженні, сукупність яких є достатньою для доведення винуватості засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд виключив зі змісту судових рішень посилання на протокол пред’явлення особи для впізнання за участю свідка як на доказ винуватості особи.

У решті рішення суду першої та апеляційної інстанції залишено без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що  ВС висловився про необхідність перевірки документів про сплату адвокатських послуг.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.