Секретар Великої Палати ВС Всеволод Князєв: інтерв’ю до річниці створення Верховного Суду

Бесіду вів
Вячеслав Хрипун,
«Судово-юридична газета»

Секретар Великої Палати Верховного Суду Всеволод Князєв підсумував, що вдалося зробити за рік, та розповів, які зміни необхідні для покращення організації роботи.

— Чи впливає велике навантаження на якість розгляду справ Великою Палатою?

— Незважаючи на величезне навантаження, ми не можемо дозволити собі працювати як конвеєр. Якість судових рішень для Великої Палати — понад усе. Рішення ВП ВС — це 15–20 аркушів аналізу правових норм, судової практики, обставин справи. Більшість суддів у нас працюють до 1–2 години ночі, як і їх помічники разом з апаратом суду. Але всі ми знали, що в умовах реформи робота буде непростою.

— Які зміни законодавства необхідні для удосконалення роботи ВП ВС?

— У нас вже є певні напрацювання щодо покращення роботи Великої Палати. Звичайно, ті зміни, які були введені, виправдали себе. На часі точкові зміни до законодавства, спрямовані на те, щоб ВП могла зосередитися на своєму основному завданні: розгляді виключних правових проблем, питань відступу від попередніх правових позицій, уніфікації та об’єднанні практики касаційних судів.

На жаль, сьогодні Велика Палата перевантажена розглядом справ, які їй не притаманні. Закон вибудований так, що один раз вирішивши питання про юрисдикцію певної категорії спорів, ми змушені знову і знову розглядати однакові справи і виносити по ним рішення. Адже ми повинні висловитися не лише щодо юрисдикції, але й щодо суті справи. Механізм, виписаний в нормі закону, передбачає, що касаційні суди направляють справу до ВП ВС, якщо в касаційній скарзі ставиться питання про порушення предметної чи суб’єктної юрисдикції. Така справа автоматично передається до Великої Палати, незважаючи на те, що вона вже могла розглянути 50 подібних справ, і спору щодо юрисдикції вже немає — раніше вона була визначена.

Тобто ми повинні розібратися в кожній такій справі і переглянути її в повному обсязі. На наш погляд, це прорахунок законодавця, оскільки такі функції не відповідають меті створення ВП. У зв’язку з цим на сьогодні у ВП ВС і в юридичній спільноті обговорюються необхідні зміни. Зокрема, якщо вже певна справа була розглянута і було вказано її юрисдикцію, ВП ВС, пославшись на свою правову позицію, зможе повертати цю справу до відповідного касаційного суду, який, враховуючи вказане Великою Палатою, буде аналізувати правову основу і вирішувати справу по суті. Таким чином ми плануємо зменшити вал непритаманної нам роботи.

Крім того, ВП ВС є апеляційною інстанцією стосовно справ, розглянутих Касаційним адміністративним судом як судом першої інстанції. Ці справи слухаються ВП по суті з викликом сторін, на що витрачається багато часу, який міг бути використаний для розгляду більш важливих справ. Це теж перевантажує Велику Палату. Мені здається, що це не її покликання, і треба повертатися до конструкції, коли в цій категорії справ судом першої інстанції був Київський (нині Шостий) апеляційний адміністративний суд, апеляційною — Касаційний адміністративний суд, а Велика Палата може бути судом касаційної інстанції. Наразі гострої необхідності, щоб ВП ВС була судом апеляційної інстанції, немає. Тому пропозиції, про які я зазначив, ми будемо вносити і вже направили їх до парламенту. Сподіваюсь, поступово законодавець визначиться з цим питанням.

Верховні Суди більшості країн обирають, які справи вони будуть розглядати, тому в цих пропозиціях немає ніяких обмежень прав. Навпаки, час, який наразі витрачається на дрібні справи, буде використаний для розгляду більш значущих питань.

— Яким чином планується зменшити навантаження на суддів ВС?

— Сподіваюсь на якнайшвидше проведення конкурсу, набір нових суддів до Верховного Суду, які візьмуть частину навантаження на себе. Думаю, у другій половині наступного року це навантаження спаде.

Що стосується Великої Палати, враховуючи сказане, навіть якщо до її складу буде додано по одному судді з кожної юрисдикції, нічого не зміниться, бо Палата все одно розглядає всі справи повним складом. Тому для ВП ВС я не бачу іншого вирішення, окрім внесення вказаних вище змін до процесуальних кодексів стосовно впорядкування її функцій.

— Скільки справ розглянуто Великою Палатою?

— За цей рік ВП ВС розглянуто близько 1600 справ. Надійшло майже 2500 справ. Ще не розглянуто близько 900 справ, у т. ч. призначених, залишених без руху через несплату судового збору тощо. За тиждень ми слухаємо по 80–100 справ, і до травня 2019 р. у нас всі справи розписані та призначені до розгляду. Тобто у числі нерозглянутих і ті справи, які призначені на наступні місяці до травня включно.

— Судді першої інстанції іноді зазначають, що 900 справ порівняно з їх навантаженням — не так вже й багато…

— Коли я працював у суді першої інстанції, я розглядав 1200 справ на рік, але був удвічі чи втричі менш завантажений, ніж тут, розглядаючи 900 справ. По-перше, до ВП надходять найскладніші справи, які взагалі є у судовій системі. У нас немає справ, які можна розглянути за 5 хвилин. По-друге, всі справи викликають широкі дискусії, з урахуванням того, що у складі ВП ВС є судді з різними позиціями та досвідом. Іноді дійсно дуже важко прийняти консолідоване рішення. Але в результаті ми маємо рішення, на яке подивилися з усіх можливих боків. Порівнювати з судом першої чи апеляційної інстанції з точки зору кількісного показника, на мій погляд, не можна. Як я вже сказав, ми рідко коли йдемо додому раніше 12 години ночі.

— Які очікування щодо роботи Верховного Суду у Вас були і чи справдилися вони?

— Коли починав роботу Верховний Суд, ми були дуже натхненні кардинально перевернути систему, здійснити революцію. Але не все так просто, і тепер ми розуміємо, що дуже важко за один рік докорінно змінити судову систему і судову практику — є різні суб’єктивні й об’єктивні тому причини. За рік не було зроблено все те, що хотілося б зробити, але ми працюємо і робимо максимально можливе.

У якості пріоритету ми поставили людину. Іноді обговорюємо якусь правову проблему, де є 2–3 точки зору, і завжди хтось з суддів каже: давайте подивимося на цю ситуацію з точки зору звичайної людини, як би вона розуміла її, як її зрозуміли б адвокати, судді першої інстанції. Ми прагнемо виробити таку позицію, яка була б максимально проста для використання іншими. Цим принципом ми керуємося дуже часто, коли розглядаємо складні справи.

— Інші судді іноді називають ВП ВС «небожителями». Чи знаходять, на Ваш погляд, позиції ВП ВС відгук у суддівському середовищі?

— Ми постійно спілкуємося зі своїми колегами з першої та другої інстанцій, дізнаємося, чи сприймаються наші позиції. Це теж дуже досвідчені судді, які можуть щось підказати, чого ми не побачимо на тій обмеженій кількості справ, які маємо у розгляді. Тому я не бачу нічого поганого в тому, щоб порадитись з ними.

Що стосується нашої практики, то ми постійно проводимо зустрічі та обговорення з суддями інших інстанцій, під час яких пояснюємо, обґрунтовуємо свої позиції. Сьогодні випускається дайджест Великої Палати, де найбільш цікаві рішення висвітлюються і доводяться як до суддів, так і до всієї юридичної спільноти. Зараз ми ці позиції будемо ще розсилати судам першої та другої інстанцій.

— Велика Палата є певною синергією правників різних професій. Чи можна назвати це вдалим прикладом співпраці?

— Ми вже практично забули, хто з нас прийшов з кола науковців, а хто від адвокатів, настільки злилися в єдиний колектив. Ми знаємо лише, хто у нас кращий спеціаліст з практики ЄСПЛ, хто процесуаліст, хто краще знає правові позиції колишнього ВСУ. І в цьому якраз наша команда, коли ми намагаємося максимально використовувати сильні сторони один одного. В результаті ми видаємо якісний та досить опрацьований продукт. Тому, на мій погляд, таке поєднання дало дуже хороший результат.

— Чи Ви повністю задоволені роботою ВП?

— Думаю, ми могли б зробити набагато більше. Втім, людські можливості обмежені.

Потреба звичайної людини в тому, щоб її справа якомога швидше була вирішена. Але наше завдання — не лише вирішити справу, а й висловити правову позицію, яка буде застосовуватися в тисячах інших справ. Тому ми не можемо собі дозволити працювати як конвеєр.

— Якими рішеннями ВП ВС Ви особисто пишаєтесь?

— Я пишаюся всіма рішеннями Великої Палати. Звичайно, є деякі рішення, за які мені певною мірою прикро, але це поодинокі випадки. В цілому ж більшість рішень ВП ВС є високоякісними.

Якщо виділити рішення, які мали великий інтерес для суспільства, це рішення ВП ВС по кредитних правовідносинах, де ми визначили, що проценти і пеня не нараховуються нескінченно — їх нарахування припиняється з моменту закінчення строку кредитного договору чи розірвання його в судовому порядку або звернення банку до суду. Тобто вже такого не має бути, що людина не може вибратися з боргової ями. Це й рішення щодо аліментів, де було посилено відповідальність недобросовісних неплатників аліментів, і рішення щодо виїзду дитини за кордон, де ми визначили, що права іншого з батьків не є абсолютними, тобто не може батько чи мати просто не давати дозвіл на виїзд дитини за кордон — суди мають виходити з інтересів дитини. Це і справи щодо пенсійного забезпечення осіб, які знаходяться на окупованій території, де ми підтвердили право таких осіб отримувати пенсію. Справи щодо пільг підприємців, які знаходяться у зоні АТО, де ВП визначила, що ці підприємці дійсно мають право на такі пільги (таке право оспорювалося податковим органом).

— Деякі рішення супроводжувалися значними дискусіями, зокрема щодо біометричних паспортів…

— Рішення — це завжди якийсь компроміс, завжди голосування. При прийнятті цього рішення не було одностайності, про що свідчить наявність окремих думок у Реєстрі. Втім, нам все одно треба визначитися з рішенням, і на сьогодні ставити його під сумнів ми не можемо — воно підлягає виконанню.

— На Вашу думку, переважна частина критики, що лунає у бік Великої Палати — це незгода з її рішеннями чи просто нерозуміння?

— Усі фактори мають місце. Іноді це нерозуміння, і ми намагаємося пояснювати свої рішення всіма дозволеними законом способом. Навіть у соціальній мережі Фейсбук судді ВП ВС відповідають безпосередньо на питання юридичної спільноти. Іноді це особиста незгода, бо рішення не накладається на справу людини — ВП ВС вже вирішила подібну справу не на її користь, і людина розуміє, що в позові їй буде відмовлено. Але ми не можемо задовольнити всіх. Ми керуємося лише законом та розумінням справедливості і намагаємося прийняти таке рішення, яке сприймалося б більшою частиною суспільства і максимально відповідало букві Закону.

— Були випадки, коли КАС ВС скасовував рішення ВРП про звільнення т. зв. суддів Майдану, а ВП ВС приймала інше рішення…

— Є Закон «Про Вищу раду правосуддя», і ВП ВС його повністю дотримується. Суть наших рішень у тому, що у разі встановлення факту порушення суддею його обов’язків втручатися в дискрецію ВРП щодо призначення покарання ми не маємо права. ВРП — колегіальний орган, який у більшості своїй складається з суддів, це «суд над суддями», як зазначив ЄСПЛ. Іноді ми бачимо, що порушення, може, й дійсно дрібне, але якщо Вища рада правосуддя звільнила за це суддю, вона мала для цього якісь підстави та мотиви. Для того люди й обрані до ВРП, щоб вирішувати дане коло питань. Тому ми не виходимо за межі перевірки факту наявності порушення з боку судді. Якщо порушення є, далі перевіряти рішення ВРП ми не маємо права. Це передбачено законом про ВРП.

Дійсно, у деяких випадках ВП скасувала рішення ВРП. Зокрема, ми вирішили так у справі судді Наталії Неганової, і зараз розглянута ще одна справа, де також було скасоване рішення ВРП. Ми керувалися тим, що такого порушення, яке підпадало б під поняття істотного дисциплінарного проступку, в діях судді не було. Відповідно, казати про те, правильне чи неправильне покарання, ми не можемо. ВП ВС лише констатувала, що істотного дисциплінарного порушення, за яке в принципі може бути таке покарання, у діях судді нами не було встановлено. Але це дуже поодинокі випадки.

— Рішень приймається дійсно велика кількість. Як ВП ВС вдається забезпечити єдність практики?

— Намагаємося, щоб різнобою в нашій практиці не було. На сьогодні організована велика кількість електронних систем, і робота апарату ВС, який слідкує за тим, щоб таких випадків не виникало. Перед розглядом кожної справи ми аналізуємо всі рішення ВП ВС, шукаємо, чи були подібні справи. Всі ці матеріали ретельно готуються, і вже після цього ми приймаємо рішення. Тому таких ситуацій, коли рішення суперечить прийнятому раніше, сподіваюсь, у нас не буде, і єдність практики буде забезпечена.

Двічі ми відступали від попередніх позицій, і про це зазначали: у справі про державну реєстрацію була змінена наша позиція, оскільки було розглянуто більше подібних справ і з’явилося розуміння суті цих відносин. Тобто ми переосмислили своє ставлення до цих справ і зрозуміли, що звичайній людині все ж буде простіше звертатися до одного суду, а саме в порядку господарського судочинства (не розпорошувати ці справи).

Ідеологія ВП ВС зараз — одне право має захищатися одним позовом. Не має бути так, що людина, щоб добитись справедливості, має відсудитися в різних юрисдикціях по кілька разів. В ідеалі вона має отримати ефективний захист своїх прав в одному суді.

Вдруге ми відступили від попередньої позиції у справі щодо речового майна військовослужбовців. Дійсно, це була помилкова позиція ВП: спочатку ми не змоделювали всі можливі ситуації, які можуть виникати при розгляді справ такої категорії. Але наскільки можливо, ми швидко виправили цю помилку, розглянули іншу справу, де відійшли від своєї позиції, і відповідне рішення було розповсюджене як серед суддів, так і серед широкого кола юристів. Ми вирішили, що максимально якісно в цьому випадку права людини будуть захищені саме в адміністративному суді.

— Чого слід очікувати від Великої Палати в наступному році?

— Ми вже визначились у багатьох справах щодо розмежування судової юрисдикції. Можна сказати, що більшість таких суперечок ВП ВС вже вирішено. Наразі ми стоїмо на порозі утвердження такого механізму, коли подібні справи більше не будуть масово надходити до ВП ВС, і ми не будемо на них витрачати багато часу.

Велика Палата планує зосередитися на розгляді виключних правових проблем і питань відступу від правових позицій ВСУ (або навіть ВС), якщо ці позиції застаріли, правовідносини змінилися, або якщо вони викликають великі сумніви у юристів чи суддів. Такі питання ми поставимо у фокус нашої роботи на наступний рік.

— Раніше ВСУ часто не міг дійти згоди у своїх рішеннях щодо розмежування юрисдикцій. Наразі ВП ВС більшість міжюрисдикційних питань вирішила. Як Вам вдалося за рік зробити те, що попередникам не вдалося зробити за 10 років?

— Скажу чесно: ми дуже багато працюємо. Це величезний масив справ, з яких ми виокремили проблеми та вирішили їх. Це категорії спорів, які тривалий час викликали гострі суперечки, і ВСУ неодноразово змінював практику, рішення потім скасовувалися через неправильне визначення юрисдикції тощо. Зокрема, спори щодо державних чи приватних реєстраторів, що випливають з реєстраційних правовідносин, розмежування справ, у яких стороною є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, земельні спори, спори щодо публічної служби.

По-друге, у нас є розуміння, що не можна 10 років крізь пальці дивитися на процесуальний «футбол» від одного суду до іншого. Потрібні чіткі правила, щоб кожній людині було зрозуміло, до якого суду слід звертатися. Для людини важливо не стільки, який саме суд буде розглядати її справу, скільки правова визначеність — що потім її не буде переадресовано у інший суд, і так по колу. Тому ми й визначили за мету поставити крапку в найбільш розповсюджених категоріях спорів.

— Чи грає велику роль підготовка сторони до справи та чи має це вплив на результат розгляду справи Великою Палатою?

— Підготовка справи у ВП ВС відбувається настільки ретельно, що рідко буває, щоб прийшла сторона і сказала нам те, чого ми не знали чи не обговорювали. Судді ВП ВС самостійно аналізують справу, тому недостатня підготовка учасників процесу чи незнання законодавства і практики ВП несуттєво впливає на кінцевий результат. Для нас головне — якісно розібратися у справі незалежно від того, як це зробив представник тієї чи іншої сторони. Бо ми розглядаємо не казуальні спори, а такі, по яких практика буде використовуватися у багатьох інших справах, тому й рівень занурення значно більший.

— На Вашу думку, чи слід очікувати зміни відповідної практики з прийняттям нового законодавства, зокрема Кодексу з питань банкрутства?

— Кожну п’ятницю наші судді беруть участь в обговореннях новел законодавства, пропонованих змін до законів, кодексів. Тобто судді ВП, крім основного свого завдання з розгляду справ, ще ведуть широку громадську роботу щодо участі у різних заходах, які стосуються у т. ч. змін до законодавства. І ми втілюємо зміни до законодавства у своїй практиці.