Велика палата КСУ розглянула справу про мінімальний посадовий оклад

Велика палата Конституційного Суду України на пленарному засіданні 19 вересня 2019 року у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини шостої статті 6 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР та частини шостої статті 96 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774–VIII.

Під час пленарного засідання було заслухано інформацію судді-доповідача у справі Олега Первомайського щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.

Як зазначив суддя, відповідно до частини шостої статі 6 Закону, а також частини шостої статті 96 Кодексу в редакції Закону №1774, «мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року».

Автори клопотання стверджують, що прожитковий мінімум не може використовуватися для встановлення мінімального посадового окладу (тарифної ставки). Він є лише соціальною гарантією того, що мінімальна заробітна плата не буде встановлена нижче рівня, достатнього «для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості» (частина перша статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»).

Народні депутати зазначають, що після законодавчої зміни розрахункової величини усі працівники нижче 13 тарифного розряду згідно з Єдиною тарифною сіткою розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери отримують заробітну плату на рівні мінімальної заробітної плати, який досягається виключно шляхом доплати до такого рівня. Однак такі доплати не належать до систем оплати праці, які формуються на оцінках виконуваних робіт і кваліфікації працівників, що, на думку авторів клопотання, не відповідає статтям 8, 22, 43 Конституції України.

Крім того, суб’єкт права на конституційне подання наголошує, що після набрання чинності Законом №1774 у частині шостій статті 6 Закону в редакції Закону № 1774, частині шостій статті 96 Кодексу в редакції Закону №1774 застосовано величину, яка у грошовому вираженні є меншою ніж та, що використовувалася для розрахунку схеми посадових окладів до внесення змін до частини шостої статті 6 Закону, частини шостої статті 96 Кодексу, внаслідок чого були зменшені доходи працівників. Автори клопотання обґрунтовують свою позицію тим, що конституційне право на працю дає можливість заробляти собі на життя власною працею, а не жити за рахунок доплат до рівня мінімальної заробітної плати, які не дають можливості забезпечити гідне життя працівника та його сім’ї. Отже, на думку народних депутатів, порушується право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, гарантоване статтею 48 Основного Закону України.

Суддя-доповідач також повідомив, що до державних органів влади та навчальних закладів направлено запити щодо надання інформації з питань, порушених у конституційному поданні.

Велика палата Конституційного Суду України дослідила матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшла до закритої частини пленарного засідання для ухвалення Рішення. Рішення Конституційного Суду України за результатами конституційного провадження буде оприлюднено на офіційному сайті КСУ відповідно до статті 94 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що депутати вимагають від КСУ розтлумачити деякі статті Конституції України.

Також ми повідомляли, що КСУ розглядає справу щодо неможливості оскарження рішень Конституційного Суду.