Штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов’язань: рішення 1ААС

Перший апеляційний адміністративний суд розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року за позовом Державного підприємства до Головного управління ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення. Про це повідомляє офіційний сайт 1ААС.

За результатами розгляду справи Перший апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, в якій зазначив про таке.

Внаслідок проведення камеральної перевірки органом доходів і зборів виявлено несвоєчасність сплати підприємством узгодженого податкового (грошового) зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, що у подальшому стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, яким до підприємства застосовано штрафні санкції.

Вважаючи, що податковим органом проведено перевірки поза межами строків, встановлених чинним податковим законодавством (1095 днів), підприємство звернулось до суду з вимогою про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про те, що з урахуванням дат, коли платником сплачено грошові зобов’язання, вбачається, що камеральну перевірку та нарахування штрафу контролюючим органом проведено в межах 1095-денного строку з дати погашення податкового боргу, тобто з дотриманням норм Податкового кодексу України.

Перший ААС із таким висновком суду першої інстанції не погодився з урахуванням такого.

Приписами пункту 102.2 статті 102 Податкового кодексу України (далі – ПК України) чітко визначено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Матеріали справи свідчать, що граничний строк сплати податкового зобов`язання за податковою декларацією з податку на додану вартість сплинув ще у 2015 році, тож камеральну перевірку платника податків податковий орган мав провести не пізніше закінчення 1095 днів, тобто у 2018 році.

Втім, відповідну перевірку проведено лише у 2020 році, тобто поза межами встановлених ПК України строків та за результатами такої перевірки застосовано штраф, що свідчить про вихід органу доходів і зборів за межі наданих йому повноважень.

За таких обставин, прийняте за результатами проведення камеральної перевірки податкове повідомлення-рішення є таким, що винесено неправомірно та підлягає скасуванню.

При вирішенні даної справи Перший ААС врахував правову позицію, яка висловлена Верховним Судом у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 826/11626/15, від 5 липня 2019 року у справі № 820/11541/13-а та інших.

Детальніше з текстом постанови від 23 березня 2021 року по справі №200/7924/20-а можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, яким буде штраф, якщо вчасно не зареєструватись як платник ПДВ.

А також відомо, коли подавати декларацію з податку на прибуток у випадку ліквідації підприємства.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.