Провокація злочину та її приховування: практика ЄСПЛ та рішення ККС ВС

18:20, 30 апреля 2020

ЄСПЛ визнає право національних правоохоронних органів застосовувати специфічні негласні методи, проте, діючи таємно, вони не можуть провокувати вчинення злочинів.

Провокація злочину та її приховування: практика ЄСПЛ та рішення ККС ВС

Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Європейський суд з прав людини визнає право національних правоохоронних органів застосовувати специфічні негласні методи, проте, діючи таємно, вони не можуть провокувати вчинення злочинів. Про це повідомляє інформаційний ресурс ECHR.UkrainianAspect.

Під час вебінару для адвокатів, прокурорів, правоохоронців та суддів були обговорені практичні аспекти проблеми провокації злочину.

Відомо, що Євросуд виходить з того (див. рішення у справі «Худобін проти Росії»), що Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод не заборонено використовувати на стадії досудового слідства негласні сили і засоби, якщо це виправдано характером злочину, наприклад, для протидії організованій злочинності. Однак подальше використання таких джерел доказів судом буде правомірним тільки у разі, коли існують належні й достатні гарантії недопущення зловживань, зокрема коли встановлена чітка та прозора процедура надання дозволу на застосування таких оперативно-розшукових заходів, їх здійснення та контролю за цими діями.

А використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки обвинувачений може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи.