Коли протокол слідчого експерименту за участю свідка є недопустимим доказом

12:44, 18 ноября 2020
Недопустимими є докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
Коли протокол слідчого експерименту за участю свідка є недопустимим доказом

Протокол слідчого експерименту за участю свідка є недопустимим доказом, якщо в подальшому ним набуто статусу підозрюваного та обвинуваченого, а вказана слідча дія була проведена за відсутності захисника. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 295/13008/15-к.

ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК, та закрито кримінальне провадження у зв’язку з недоведеністю винуватості засудженого. У касаційній скарзі прокурор та потерпілий посилались на те, що апеляційний суд безпідставно визнав недопустимим доказом протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 у процесуальному статусі «свідка» та висновку експерта, що потягло за собою закриття кримінального провадження. ВС залишив оскаржувані судові рішення без змін.

Колегія суддів погодилась з правильністю висновку апеляційного суду про визнання недопустимими доказів – протоколу слідчого експерименту, проведеного за участю ОСОБА_1 у статусі свідка, та, відповідно, висновку експерта, зробленого на підставі вихідних даних, які були отримані під час його проведення.

Так, за правилами п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК недопустимими є докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, було проведено слідчий експеримент за участю ОСОБА_1 у процесуальному статусі свідка, який у подальшому набув статусу підозрюваного та обвинуваченого. Вказана слідча дія була проведена без участі захисника. При цьому слідчим не було роз’яснено ОСОБА_1 його права, у тому числі право не свідчити проти себе і відмовитися давати показання, які можуть надалі стати підставою для його підозри чи обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Надані ним як свідком під час цього слідчого експерименту пояснення були покладені районним судом у вироку в обґрунтування його винуватості. Зважаючи на ці порушення та вказані вимоги кримінального процесуального закону апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 у процесуальному статусі свідка та, відповідно, висновку експерта № 3/69 від 20 лютого 2015 року недопустимими доказами у справі, так як вони здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Посилання прокурора та потерпілого у доводах своїх касаційних скарг на постанову ВСУ від 9 червня 2016 року (справа № 5-360кс15) є безпідставними, оскільки наведені у ній висновки ґрунтуються на обставинах справи, які є відмінними від тих, що існують у цьому кримінальному провадженні.

Зокрема, на відміну від цього провадження, у справі в якій постановлено згадане рішення ВСУ, слідчий експеримент з особою в процесуальному статусі свідка було проведено за участю захисника; останній було роз’яснено її право не свідчити проти себе і відмовитися давати показання, що можуть стати підставою для її підозри чи обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення; надані цією особою під час слідчого експерименту дані не були покладені судом в обґрунтування її винуватості в обвинувальному вироку.

Верховний Суд зазначив, що під час перегляду вироку місцевого суду апеляційний суд за погодженням з учасниками процесу провів у справі часткове судове слідство, заслухав доводи та пояснення обвинуваченого та потерпілого, інших учасників апеляційного розгляду, а також дослідив письмові докази, які були надані сторонами у судовому засіданні в суді першої інстанції. При цьому апеляційний суд хоча і не допитував у судовому засіданні свідків та експерта, проте при прийнятті свого рішення у справі взяв до уваги їхні показання надані в суді першої інстанції, які зафіксовані на технічному носії інформації в матеріалах кримінального провадження, правильність яких ніким з учасників не оспорювалась. З огляду на це не можна поставити під сумнів об'єктивність сприйняття цих показів судом апеляційної інстанції та їх врахування при оцінці доказів у справі.  

Раніше ми розповідали, що КПК не передбачає можливості оскарження ухвали про відмову у відкритті кримінального провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами під час судового провадження в апеляційному порядку.

Також «Судово-юридична газета» писала про практику ВС щодо проникнення як кваліфікуючу ознаку пограбування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Налоговый Майдан: почему протестуют ФОПы
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Мартюхина
    Наталья Мартюхина
    судья Восточного апелляционного хозяйственного суда
  • Сергей Антоник
    Сергей Антоник
    судья Центрального апелляционного хозяйственного суда
  • Наталия Литовченко
    Наталия Литовченко
    председатель Сумского апелляционного суда
  • Светлана Штелик
    Светлана Штелик
    судья Кассационного гражданского суда Верховного Суда
загрузка...