​​Нецільове використання земельної ділянки може бути підставою для дострокового розірвання договору оренди землі впродовж строку дії договору та існування порушення – ВП ВС

У 2003 році між Харківською міською радою та АТ «Концерн АВЕК та Ко» укладено договір оренди землі строком до 24 вересня 2028 року для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки. Орендодавець виявив нецільове використання земельної ділянки. Протягом 2017–2020 років Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю провела перевірки, за результатами яких встановлено факт самочинного будівництва дев’яти нежитлових будівель. Видані приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яких відповідач не виконав.

Харківська міська рада звернулася до суду з позовом про розірвання договору оренди землі, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу самочинно побудованих споруд та зобов’язання відповідача повернути земельну ділянку з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення – про задоволення позову.

Суди встановили, що відповідач на порушення умов п. 1.2, підпунктів 3.2.1, 3.2.2 договору оренди землі та всупереч вимогам статей 13, 24, 25 Закону України «Про оренду землі», за відсутності дозвільних документів і письмової згоди орендодавця, здійснив самочинне будівництво дев’яти нежитлових будівель – торговельних павільйонів на земельній ділянці, переданій в оренду. Такі дії відповідача є істотним порушенням умов договору оренди землі та підставою для його розірвання.

Водночас суди по-різному вирішили питання щодо позовної давності.

Суд першої інстанції зазначив, що 18 квітня 2017 року було складено перший акт перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю про порушення відповідачем умов оренди землі, і саме з цієї дати позивач був обізнаний про порушення свого права. За твердженням суду, позовна давність пропущена, адже з позовом до суду позивач звернувся лише 29 вересня 2020 року. Суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору оренди землі, проте сплив позовної давності є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Натомість суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого суду про пропуск позивачем позовної давності. Зазначив, що допущене відповідачем правопорушення за своєю суттю не є одноразовим, має триваючий характер та не припинене на момент звернення позивача до суду з позовом. Отже, позов про дострокове розірвання договору оренди землі власником земельної ділянки може бути заявлено впродовж усього часу порушення його прав.

Розглядаючи касаційну скаргу відповідача, Велика Палата ВС дійшла у цій справі таких правових висновків:

1. Позовна давність у справах про розірвання договору оренди землі внаслідок нецільового використання земельної ділянки обчислюється з огляду на обов’язок орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням безперервно, впродовж усього строку дії договору;

2. Вимога позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу самочинно побудованих споруд означає приведення орендарем земельної ділянки у стан, придатний для її використання за цільовим призначенням;

3. Розірвання договору оренди землі є зобов’язально-правовим способом захисту та не може ототожнюватись із негаторним позовом.

Постанова Великої Палати ВС від 2 листопада 2022 року у справі № 922/3166/20 (провадження № 12-36гс21).

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.