В Украине

Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування запобіжних заходів: проблемні питання

20:28, 3 мая 2019

Чи може бути джерелом права в Україні практика ЄСПЛ, сформована у рішеннях не лише щодо нашої, а й щодо інших держав

Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування запобіжних заходів: проблемні питання

Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расім Бабанли та начальник відділу департаменту виконання рішень ЄСПЛ Павло Пушкар поділилися думками щодо питання, чи може бути джерелом права в Україні практика ЄСПЛ, сформована у рішеннях не лише щодо нашої, а й щодо інших держав.

Як стверджують експерти, великого значення у сучасних умовах набуває питання доцільності зміни парадигми у вирішенні питання про застосування запобіжних заходів. Насамперед це стосується тримання під вартою. Попри те, що КПК в сенсі регламентації підстав та умов застосування тримання під вартою відповідає загальновизнаним стандартам, досить часто застосування цього запобіжного заходу призводить до перенесення формулювань закону у судові рішення і, відповідно, прийняття рішення про обрання чи продовження цього запобіжного заходу. На практиці недостатньо реалізується презумпція на користь свободи та не забезпечується необхідна ретельність в оцінці чи переоцінці (при продовженні) ризиків, врахування яких спонукає до обрання тримання під вартою.

У цьому ж контексті існують усталені правові позиції ЄСПЛ, згідно з якими сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може виправдовувати застосування найбільш суворого запобіжного заходу; про те, що одні й ті ж ризики не можуть постійно виправдовувати продовження цього запобіжного заходу; про те, що потрібно здійснювати переоцінку відповідних ризиків і, наприклад, ризик щодо ймовірного впливу підозрюваного на початку досудового розслідування не може бути таким же чином оцінений, коли більшість слідчих (розшукових) дій у відповідному розслідуванні вже здійснені. Наведені тенденції, попри «конвенційно правильне» та узгоджене з Конвенцією законодавство, унеможливлюють повне виконання рішень ЄСПЛ через зміну прокурорської та судової практики, у справах «Чанєв проти України» та «Ігнатов проти України», в яких констатовано порушення ст. 5 Конвенції при застосуванні тримання під вартою, яке здійснювалось у період дії нового КПК.

З повним аналізом застосування практики ЄСПЛ в Україні можна ознайомитись за посиланням.