Нацбанк змінив процедуру розкриття банківської таємниці

Національний банк України змінив правила розкриття банківської таємниці. Про це йдеться в постанові регулятора від 04.10.2021 р. № 98. Документ діє із 6 жовтня 2021 року.

Так, фінустанова розкриває інформацію, що становить банківську таємницю, на письмовий запит власника або з його письмового дозволу в обсязі, визначеному в такому письмовому запиті або дозволі. А інформація щодо рахунку умовного зберігання та операцій за ним розкривається банками на письмовий запит бенефіціара.

Письмовий запит та/або дозвіл клієнта до банку про розкриття інформації, що становить банківську таємницю і власником якої є такий клієнт, як і раніше, складається за довільною формою, але не лише в паперовому, а може й в електронному вигляді.

Уповноважена особа під час надання запиту (дозволу) обов'язково додає документ (належним чином засвідчену копію документа), який підтверджує повноваження цієї особи на підписання запиту (дозволу).

Зазначається, що запит та/або дозвіл клієнта може бути включений до договору про надання банківських послуг, що укладається між клієнтом і банком. У договорі також можуть бути визначені підстави та межі розкриття банком інформації, що становить банківську таємницю клієнта.

За рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.

Також Національний банк визначив вимоги до запиту органу державної влади, його посадових і службових осіб на отримання інформації, що становить банківську таємницю.

Банки, за запитом уповноважених державних органів, надають у паперовому або електронному вигляді інформацію щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, серед яких операції без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про:

1) наявність рахунків;

2) номери рахунків;

3) залишок коштів на рахунках;

4) операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки;

5) призначення платежу;

6) ідентифікаційні дані контрагента;

7) номер рахунку контрагента;

8) код банку контрагента.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, як відкрити спеціальний рахунок для одноразового декларування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.