Верховна Рада планує звузити деякі гарантії соціального захисту безробітних

29 липня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні і скоротила строк підготовки до другого читання законопроект авторства Галини Третьякової про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці №6067 (доопрацьований) від 21.07.2022.

Вказаний проект є доопрацьованим Комітетом Верховної Ради з питань соціальної політики варіантом поданого Кабінетом Міністрів однойменного проекту №6067 від 16.09.2021, який за результатами розгляду у Верховній Раді 08.07.2022 передано на повторне перше читання.

Головне науково-експертне управління ВР висловило зауваження до проекту.

«Насамперед звертаємо увагу, що відповідно до змісту окремих положень проекту їх реалізація може призвести до зменшення рівня соціального захисту застрахованих осіб у разі настання безробіття, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 22 Конституції України, згідно із якою «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Зокрема, це стосується наступних положень проекту:

• змін до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі – Закон), якими збільшується мінімальний страховий стаж, необхідний для отримання права на допомогу по безробіттю, з 6 до 7 місяців протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної;
• нової редакції ч. 2 ст. 22 Закону, в якій пропонується встановити тривалість виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу 180, 210, 240, 270, 300, 330 та 360 календарних днів, тоді як згідно з чинною редакцією ч. 4 ст. 22 Закону загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю становить 360 календарних днів протягом двох років. Це ж стосується й допомоги по безробіттю для молоді, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце, а також для внутрішньо переміщених осіб, які не мають документів, необхідних для надання статусу безробітного, тривалість виплати якої скорочується вдвічі зі 180 (чинна редакція ч. 4 ст. 22 Закону) до 90 (нова редакція ч. 3 ст. 22 Закону) календарних днів;
• у змінах до ч. 1 ст. 23 Закону пропонується збільшити страховий стаж для обчислення розміру допомоги по безробіттю, а також зменшити виплату допомоги по безробіттю протягом другої половини строку її виплати.

Таким чином, якщо згідно із чинною редакцією вказаної частини ст. 23 Закону застрахованій особі, щоб отримати допомогу по безробіттю у розмірі 70 відсотків її середньої заробітної плати, необхідно понад 10 років страхового стажу, то у новій її редакції встановлюється, що для отримання допомоги по безробіттю у зазначеному вище розмірі застрахованій особі необхідно мати страховий стаж від 18 до 24 років. Крім цього, розмір допомоги по безробіттю після закінчення перших 90 календарних днів її виплати пропонується зменшити із 70 до 50 відсотків.

Також ГНЕУ звертає увагу, що залишаються незрозумілими причини внесення деяких важливих змін  до законодавства, що значно ускладнює як їх аналіз, так і аналіз наслідків їх реалізації.

«Зокрема, йдеться про виключення із законодавства положення щодо квотування робочих місць як додаткового заходу сприяння у працевлаштуванні громадянам, яким складно на рівних умовах конкурувати на ринку праці (виключення із КЗпП ст. 196; зі ст. 14 Закону України «Про зайнятість» – ч. ч. 2, 3, а із його ст. 53 – ч. 2), що, на нашу думку, може негативно позначитися на рівні соціального захисту зазначених категорій громадян», - зазначили експерти.

Також законодавець бажає передбачити, що на період карантину та/або надзвичайної ситуації, та/або надзвичайного стану Кабінет Міністрів України визначає особливості щодо:

відвідування будинків (приміщень, споруд), де розміщуються територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;

врахування вимог до наявності підходящої роботи під час надання статусу  зареєстрованого безробітного;

порядку реєстрації, перереєстрації безробітних.

«У  даному контексті варто зауважити, що у запропонованому вигляді вказані особливості не виглядають обґрунтованими, оскільки залишається незрозумілим, для чого вони запроваджуються», - зауважили у ГНЕУ.

Нижче наводимо порівняльну таблицю доопрацьованої версії проекту.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Автор: Наталя Мамченко