Верховна Рада розгляне альтернативний законопроект про мови нацменшин, який передбачає постійне обмеження на російську мову

Як відомо, Єврокомісія рекомендує схвалити рамки переговорів про вступ України до ЄС, після того, як Україна зокрема ухвалить закон, яким врахує решту рекомендацій Венеціанської комісії від червня і жовтня 2023 року, пов’язаних із законом про національні меншини, а також врахує рекомендації Венеціанської комісії, пов’язані із законами про державну мову, ЗМІ й освіту.

9 жовтня 2023 року Венеційська комісія оприлюднила Висновок до Закону «Про внесення змін до Закону «Про національні меншини (спільноти) України» щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України» №3389-ІХ (законопроект 9610), в якому все ще містяться «деякі зауваження».

Нагадаємо, Венеційська комісія назвала законні обмеження щодо використання російської мови такими, що «продовжені на надто тривалий період». «Венеційська комісія наголошує, що обмеження є результатом російської агресії, однак необхідно забезпечити гарантії, щоб уникнути дискримінації, стереотипів та етнічного чи мовного переслідування. Ці обмеження можуть бути законними, незважаючи на положення статті 10 Конституції. Проте заборона використання (все ще) найпоширенішої мови меншини в країні протягом кількох років після закінчення загарбницької війни навряд чи відповідатиме умовам законних обмежень», - підкреслила Венеційська комісія у пунктах 38-39 свого Висновку, ухваленого на пленарній сесії 6-7 жовтня 2023 року. Як і стосовно попереднього висновку «Венеційки» від червня 2023 року, ця «порада» стосовно російської мови викликала певне обурення в українському суспільстві.

Згодом, як раніше писала «Судово-юридична газета», Кабмін повідомив про реєстрацію у парламенті законопроекту 10288 «щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах». Разом з тим, цей законопроект викликав критику вже українських політиків через наявність натяку на перспективи можливості використання російської мови.

Отже, 5 грудня народні депутати Микита Потураєв, Володимир В’ятрович, Давид Арахамія та інші зареєстрували альтернативний законопроект 10288-1. Цей законопроект передбачає повністю викреслити із Прикінцевих положень Закону про нацменшини чинну норму про те, що на період воєнного стану та протягом п’яти років з дня його скасування або припинення до державної (офіційної) мови держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, не застосовуються положення частин другої, третьої, одинадцятої статті 10 цього Закону.

Натомість, запроваджуються постійні обмеження на використання російської мови без будь-яких часових рамок, які передбачає чинний закон про нацменшини і законопроект Кабміну.

Віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Верховна Рада вже цього тижня може ухвалити зміни до закону про нацменшини.

«Вирішено все ж таки створити додаткові запобіжники, які унеможливлять просочування російських наративів і пропаганди. Йдеться про певні обмеження щодо державної мови країни-агресора, країни-окупанта. Вони червоною ниткою пронизують сам законопроект», – вказала Стефанішина. 

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.