«Кілька співрозмовників зазначили, що ключовою проблемою судової реформи в Україні є питання доброчесності суддів Верховного Суду» – Венеційська комісія

Як писала «Судово-юридична газета», Венеційська комісія оприлюднила свіжий висновок на законопроекти 13137, 13137-1 та 13165-2, які стосуються змін у дисциплінарних процедурах для суддів, а також перевірки суддівських декларацій доброчесності.

Зокрема, предметом висновку «Венеційки» став законопроект 13165-2 авторства нардепа Івана Калаура про нові правила перевірки доброчесності суддів, який на початку літа 2025 року Верховна Рада прийняла у першому читанні.

Варто підкреслити, що це не просто чергова оригінальна ідея законодавців – прийняття закону про перевірку декларацій доброчесності ще у другому кварталі 2025 року вимагалося погодженим з європейськими партнерами Планом Ukraine Facility, за виконання якого Європейський Союз виділяє «транші» коштів Україні. Або не виділяє – якщо Україна вимоги не виконує. Загальна сума, нагадаємо, складає 50 млрд євро, більшість з яких – кредити.

У квітні 2025 року Кабмін зареєстрував у парламенті «базовий» законопроект 13165 про перевірку протягом 2 років декларацій доброчесності та родинних зв’язків суддів Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду, яку, за задумом Мін’юсту, має провести Вища кваліфікаційна комісія суддів за участю Громадської ради доброчесності. Уряд при цьому посилався на Звіт Єврокомісії, яка зауважила, що «корупційні ризики у Верховному Суді все ще потребують належного реагування».

Однак прийнятий в першому читанні законопроект Івана Калаура 13165-2, на відміну від «базового» законопроекту Мін’юсту 13165, вже безпосередньо не згадує про перевірку суддів Верховного Суду та ВАКС, хоча й передбачає проведення ВККС перевірки декларації родинних зв’язків і доброчесності суддів.

Отже, Венеційська комісія зауважила, що на відміну від поправок, які розглядаються у її висновку (тобто, законопроекту 13165-2), «початковий пакет передбачав процес перевірки декларацій доброчесності суддів Верховного Суду з потенційним залученням міжнародних експертів».

«Декілька співрозмовників зазначили, що ключовою проблемою судової реформи в Україні фактично є питання доброчесності суддів Верховного Суду, і що пропозиція Міністерства юстиції була спрямована на усунення цього недоліку.

Вислухавши всіх співрозмовників, Венеційська комісія та Директорат із прав людини Ради Європи (DGI) розуміють, що судді Верховного Суду є пріоритетом і що, в українському контексті, може бути доцільним тимчасове залучення міжнародних експертів до цього процесу, як це вже зазначалося у попередніх Висновках з інших питань» – вказала Венеційська комісія.

Водночас, Венеційська комісія не стала заглиблюватися в законопроект Мін’юсту.

Прикметно, що урядовий законопроект наразі не передбачає залучення «міжнародників», про яких згадує Венеційська комісія.

Однак, як писала «Судово-юридична газета», влітку 2025 року від представників партнерів фактично були висунуті нові умови для виділення фінансування.

Так, 4 червня Мінекономіки як координатор реалізації плану Ukraine Facility надіслало листа на Комітет Верховної Ради з питань правової політики та ВККС, в якому проінформувало про позицію представників Генерального директорату Європейської комісії з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST) стосовно законопроекту 13165-2.

Як було зазначено, «на виконання кроку №3.5» Плану Ukraine Facility, за який Україна отримує фінансування від ЄС.

При цьому раніше на виконання цього кроку №3.5 Верховна Рада прийняла у першому читанні згаданий законопроект Калаура 13165-2 .

Разом із тим, у директораті Єврокомісії по-іншому бачать виконання цього кроку і вирішили його деталізувати, висунувши фактично нові вимоги.

Представники Гендиректорату Єврокомісії (DG ENEST) вважають, що Верховна Рада має записати у своєму законопроекті наступне:

залучити до перевірки суддів вищих судів саме міжнародних експертів, а ГРД – не залучати, «бо у неї навантаження».

«Ми наполегливо рекомендуємо залучити Громадську раду міжнародних експертів (ГРМЕ) або інший орган, що складається з міжнародно призначених незалежних експертів.

Залучення Громадської ради доброчесності (ГРД) до цього завдання, як пропонується в законопроекті 13165, також може призвести до практичних труднощів, враховуючи поточне значне навантаження ГРД та дуже обмежені інституційні спроможності ГРД.

Крім того, ми зазначаємо, що законопроект 13165-2 не передбачає жодної спеціальної процедури перевірки декларацій доброчесності суддів вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду».

перевіряти суддів за будь-який період їх діяльності, без обмеження строками

«Усунути обмеження щодо періоду, охопленого перевіркою, у законопроекті 13165-2.

Відсутність часових обмежень, як це передбачено в законопроекті 13165, підвищила б ефективність перевірки та суддівської відповідальності, оскільки це дозволяє всебічно оцінити відповідність суддів стандартам доброчесності протягом усієї їхньої кар'єри.

Дозвіл на перевірку за необмежений період не підірвав би правової визначеності, враховуючи, що сама перевірка не призводить до притягнення судді до відповідальності. Більше того, трирічний встановлений законом термін з дня дисциплінарного проступку для накладення дисциплінарного стягнення Вищою радою правосуддя все одно застосовуватиметься».

зупиняти перебіг давності для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності на час проведення перевірки

«Ми рекомендуємо запровадити норму, яка зупиняє встановлений законом термін давності для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності на час проведення процедури перевірки»

Крім того, рекомендується залишити чинне положення, яке кваліфікує неподання декларації у встановлений строк або умисне внесення недостовірної інформації як серйозний дисциплінарний проступок.

«доповнити перелік відомостей, що включаються до декларації доброчесності, тими, що передбачені в законопроекті 13165».

Зокрема, йдеться про такі вимоги, визначені законопроектом 13165, як використання української мови як єдиної державної мови при здійсненні правосуддя та інших повноважень, визначених законом; невідвідання суддею та відсутність у судді інформації про відвідання членами його сім’ї тимчасово окупованої РФ території України тощо.

Нагадаємо, 23 травня Пленум Верховного Суду рекомендував цей «базовий» законопроект 13165 Кабміну відхилити. Натомість законопроекти 13165-1 та 13165-2 – доопрацювати з урахуванням застережень, викладених у висновку Пленуму ВС.

Крім того, як повідомляла «Судово-юридична газета», під час засідання Комітету ВР з питань правової політики 27 травня, як Верховний Суд, так і народні депутати намагалися зрозуміти, чому Міністерство юстиції вважає за потрібне провести перевірку виключно суддів ВС та ВАКС, а також хто взагалі є автором такої ідеї.

Заступник міністра юстиції Олександр Банчук тоді розповів, що норми законопроекту пов’язані з вимогами іноземних партнерів.

«Законопроект передбачений планом Ukraine Facility (програма фінансової підтримки від ЄС на 2024-2027 роки), окремі його положення передбачені Звітом про розширення Європейського Союзу. Відповідно позиція Європейської комісії полягає у тому, що потрібно передбачити перевірку ВККС декларацій доброчесності суддів Верховного Суду і вищих спеціалізованих судів.  

Позиція європейської сторони полягає також і у тому, що перевірка цих декларацій повинна здійснюватися незалежними експертами – мають бути залучені саме міжнародні експерти. Наша позиція, урядова, передбачає, що перевірка має здійснюватися Вищою кваліфікаційною комісією суддів із залученням Громадської ради доброчесності.

Що стосується авторства законопроекту, то суб'єктом законодавчої ініціативи є Кабінет Міністрів. Тобто це Кабмін, Міністерство юстиції, відповідний заступник міністра – тобто я, який координує підрозділ, який готував цей законопроект, а саме Директорат правосуддя та кримінальної юстиції.

Від Європейської комісії була відповідна позиція, яка відображена у висновку Проекту ЄС «Право-Justice». Там були дві зміни, які не ми врахували. Перша зміна – це те, щоб перевірка здійснювалася 3 роки. Друга зміна – це те, щоб ця перевірка здійснювалася ВККС разом з Громадською радою міжнародних експертів. Ці пропозиції ми не підтримали», - розповів Олександр Банчук.

Втім, у представника Верховного Суду тоді виникло питання, чи може проект «Право-Justice», який є проектом міжнародної технічної допомоги, репрезентувати позицію цілого виконавчого органу ЄС – Європейської комісії.

Наразі жоден проект ще не прийнятий в цілому, тож, проведення перевірок декларацій доброчесності за новими правилами лишається під питанням.

В той же час, серед невиконаних «маяків» Плану Ukraine Facility на ІІ квартал 2025 року залишається набрання чинності законодавства про перегляд декларацій доброчесності суддів та процедури їх перевірки (в рамках розділу «Посилення підзвітності, доброчесності та професіоналізму судової влади»). А за виконання Плану Ukraine Facility, як відомо, Україна отримує кошти від ЄС.

Нагадаємо, як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», Верховна Рада 6 червня 2024 року ратифікувала Рамкову угоду між Україною та ЄС щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility (законопроект 0276). Нещодавно стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) підписала Меморандум з Європейською прокуратурою (ЕРРО), відповідно до якого САП буде слідкувати за тим, як ці кошти партнерів витрачає Україна.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.