Україна використала 96% резервного фонду за 3 місяці: чи є план «Б»
Останні дні новинні стрічки та Telegram-канали відомих політиків заполонила тема, що стосується тривожних цифр бюджетної статистики. Уряд стикається з критичним викликом — стрімким скороченням Резервного фонду держбюджету. Видатки на оборону та ліквідацію наслідків обстрілів змушують Кабінет Міністрів шукати екстрені шляхи наповнення фонду.
Міністерство Фінансів офіційно підтвердило, що станом на початок квітня 2026 року обсяг коштів у Резервному фонді державного бюджету наблизився до критичної позначки.
Всього за перші три місяці 2026 року Україна фактично вичерпала резервний фонд державного бюджету, витративши понад 47,5 млрд грн із передбачених 49,42 млрд грн. Міністерство фінансів наголосило, що кошти спрямовані на пріоритетні та невідкладні потреби держави в умовах війни.
Захист енергетики та стабільність
Згідно зі звітом Мінфіну, кошти резервного фонду не розпилювалися дрібними частинами, а пішли на стратегічні напрямки, що забезпечують виживання країни після складної зими.
Зокрема, 22 млрд грн пішли на захист критичної інфраструктури. Це найбільша стаття видатків, спрямована на посилення енергетичних, транспортних та комунальних об'єктів для запобігання техногенним катастрофам.
16 млрд грн — підтримка Укрзалізниці. Гроші виділені для забезпечення стабільної логістики та пасажирських перевезень, які є критичними для евакуації та економіки.
3 млрд грн — аварійне відновлення доріг. Ремонт артерій, необхідних для переміщення військ та доставки гуманітарних вантажів, передусім у прифронтових регіонах.
2,56 млрд грн — енергетична стійкість. Закупівля мобільних генераційних установок для громад, лікарень та критичних об’єктів.
Також фінансувалися доплати енергетикам (246,4 млн грн), будівництво мосту на кордоні з Молдовою (Ямпіль—Косеуць) та зміцнення оборони в прикордонних областях (5,9 млн грн).
Потреби і в наповненні бюджету
Попри звіти про стратегічну важливість витрат, стан наповнення державного бюджету залишається критичним. Загальна потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік, за даними консорціуму аналітичних центрів RRR4U, становить $52 млрд. Проте доступ до більшості цих коштів опинився під загрозою через систематичне невиконання зобов’язань перед міжнародними партнерами.
Співпраця з Міжнародним валютним фондом є основою, яка відкриває двері до траншів від ЄС та інших партнерів. Наразі цей ланцюг під загрозою розриву через невиконання маяків МВФ.
Нова програма МВФ стартувала з ігнорування структурних пунктів Меморандуму, що стосуються фінансової та фіскальної політики. Парламент не ухвалив жодного з чотирьох законів, які є передумовою для отримання $3,35 млрд від Світового банку.
Ситуація з планом реформ від ЄС (Ukraine Facility) виглядає ще тривожніше. Невиконані індикатори накопичуються, що веде до прямої втрати мільярдів євро. За підсумками 2025 року Україна не виконала 14 індикаторів на суму €3,9 млрд.
Гнучкість в умовах воєнного стану
Функціонування Резервного фонду регулюється Постановою КМУ № 415, яка зазнала немало змін, останню з яких внесено 7 березня 2025 року.
У мирний час резервний фонд не може перевищувати 1% видатків загального фонду бюджету. Однак в умовах воєнного стану це обмеження не застосовується. Це дає Уряду право оперативно збільшувати фонд шляхом скорочення інших видатків за погодженням із Верховним Головнокомандувачем.
Для невідкладних заходів, таких як загроза життю, або допомога населенню рішення приймаються без дотримання стандартних бюрократичних процедур та експертних висновків, лише на основі орієнтовної потреби.
Важливо розрізняти юридичне виділення коштів та їх реальну виплату. Станом на 30 березня Уряд спрямував понад 47,5 млрд грн. Фактичні касові видатки становлять лише 10,291 млрд грн. Це означає, що понад 37 млрд грн зарезервовані під конкретні контракти та проєкти, які будуть оплачуватися по мірі виконання робіт протягом року.
Позиція Мінфіну
У відповідь на критику Міністерство фінансів запевняє, що ситуація контрольована. У відомстві наголошують, що резервний фонд не є статичним ресурсом: упродовж року його обсяг може переглядатися та збільшуватися законом залежно від актуальних потреб та можливостей бюджету.
Наступні кілька місяців стануть вирішальними для фінансової стабільності країни, оскільки вони залежатимуть від швидкості надходження допомоги від міжнародних партнерів. Ключовий ризик залишається не у спустошенні фонду, а у загальній ліквідності бюджету, яка напряму залежить від міжнародної допомоги і виконання вимог міжнародних партнерів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
