Фітнес-клуб в односторонньому порядку розірвав договір та не пустив чоловіка за оплаченим абонементом: що вирішив Верховний Суд
У постанові Верховного Суду від 23 червня 2026 року у справі № 554/96/23 Касаційний цивільний суд розглянув спір щодо виконання договору про надання послуг фітнес-клубу після зміни надавача послуг клубу та захисту прав споживача.
Ця правова позиція має практичне значення для всіх сфер, де послуги надаються на підставі публічних договорів, зокрема спортивних клубів, медичних центрів, освітніх закладів та інших сервісних підприємств.
Обставини справи
Позивач понад десять років користувався послугами фітнес-клубу. У червні 2022 року він оплатив продовження повної клубної карти на 12 місяців та десять персональних тренувань.
Після здійснення оплати позивача почали не допускати до тренажерного залу, басейну та інших зон клубу. Згодом він отримав повідомлення від ФОП про одностороннє припинення договірних відносин із пропозицією повернути кошти. При цьому доказів порушення клієнтом правил клубу відповідач не надав.
Позивач звернувся до суду, просив визнати повідомлення про припинення договору недійсним, зобов'язати відповідачів виконувати договір, не перешкоджати користуванню послугами клубу та відшкодувати моральну шкоду.
Суд першої інстанції визнав недійсним повідомлення про припинення договору, однак відмовив у задоволенні інших вимог.
Апеляційний суд дійшов висновку, що після визнання односторонньої відмови від договору недійсною споживач зберіг право на отримання оплачених послуг, зобов'язав відповідачів виконувати договір, не чинити перешкод у доступі до клубу та стягнув на користь позивача 5 000 грн моральної шкоди.
Не погодившись із постановою апеляційного суду, відповідачі подали касаційну скаргу. Вони стверджували, що суд безпідставно визнав нового надавача послуг стороною договору, хоча заміна сторони у зобов'язанні потребує волевиявлення її учасників, а також безпідставно поклав на них обов'язок виконувати договір і відшкодовувати моральну шкоду.
Позиція Верховного Суду
ВС вказав, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування способу захисту необхідно встановити, які права позивача порушені та за захистом яких прав він звернувся до суду.
Суд окремо наголосив на принципі обов'язковості договору та вказав, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право, — обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки, які вони мають виконувати.
Верховний Суд підкреслив, що у статті 633 ЦК України передбачено, що підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
Суд пояснив, що визнання недійсним одностороннього припинення договору та встановлений судами факт перешкоджання позивачу в користуванні оплаченими послугами є достатніми підставами для захисту його прав як споживача та зобов'язання відповідачів виконувати договір.
За таких обставин апеляційний суд зробив обґрунтований висновок, що це є підставою для захисту прав позивача як споживача послуг фітнес-клубу та задоволення пов'язаних позовних вимог про зобов'язання виконувати договір і не чинити йому перешкоди у вільному доступі до приміщення фітнес-клубу.
Верховний Суд вказав, що вказаний договір по своїй суті є публічним договором про надання послуг між підприємцем та споживачем, повідомлення про припинення договірних відносин за цим договором рішенням суду першої інстанції визнано недійсним, послуги фітнес-клубу особам, які сплатили кошти попередньому надавачу послуг, почав надавати інший підприємець, про що публічно повідомлено споживачам.
При цьому фінансові та інші відносини між підприємцями при наданні таких послуг не можуть обмежувати права споживача.
ВС також зазначив, що оскільки у справі встановлено порушення прав позивача як споживача послуг фітнес-клубу спільними діями відповідачів, з огляду на характер порушеного права, встановлені судами обставини і зміст позовних вимог позивача, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок, що позивач має право на компенсацію моральної шкоди.
Апеляційний суд врахував глибину фізичних та душевних страждань позивача, вимоги розумності і справедливості та зробив висновок про наявність підстав для стягнення на користь позивача 5 000 грн компенсації моральної шкоди.
Таким чином, Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду та підтвердив право споживача на виконання укладеного договору, усунення перешкод у користуванні оплаченими послугами та компенсацію моральної шкоди.
Суд сформулював важливий для правозастосовної практики підхід, що внутрішня зміна надавача послуг або фінансові відносини між підприємцями не можуть погіршувати становище споживача та позбавляти його прав, що виникли з чинного публічного договору.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
