ВС пояснив, скільки голосів депутатів потрібно для безоплатної передачі землі у власність
Рішення органу місцевого самоврядування про безоплатну передачу земельної ділянки у власність приймається лише за наявності не менше двох третин голосів від загального складу ради, а дробове значення при обчисленні такої кількості округленню в менший бік не підлягає. Прийняття такого рішення за меншої кількості голосів означає відсутність належного волевиявлення власника земельної ділянки, а така ділянка вважається такою, що вибула з комунальної власності поза волею власника. Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
3 червня 2026 року ВС розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури у справі за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області, представницьким органом якої є Борівська селищна рада, до Особи, ФГ про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рішення селищної ради про передачу земельної ділянки, площею 2 га, у власність Особи є незаконним, оскільки за нього проголосувало лише 17 депутатів при загальному складі ради у 26 осіб. Прокурор зазначав, що відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» таке рішення мало бути прийняте щонайменше 18 голосами (2/3 від 26 становить 17,33). Оскільки законного рішення про відчуження землі не було, майно вибуло з володіння територіальної громади поза її волею.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову. Судові рішення мотивовано тим, що при загальному складі 26 депутатів розрахунковий показник у 17,33 голоси, згідно з правилами математичного заокруглення, дозволяє вважати рішення прийнятим за наявності 17 голосів «за». Крім цього, витребування спірної ділянки є непропорційним втручанням у право власності відповідача, яка є добросовісним набувачем.
ВС не погодився з судовими рішеннями, скасував їх та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке.
Формулювання закону «не менше двох третин» виключає можливість округлення дробового числа до меншого значення, оскільки отримана в результаті кількість голосів фактично буде меншою за встановлений законом мінімум. Оскільки 17 голосів є меншим числом, ніж 17,33, оскаржуване рішення ради не набрало достатньої кількості голосів і не могло вважатися прийнятим.
ВС зауважив, що висновки судів про законність рішення ради та одночасне дослідження добросовісності набувача і пропорційності втручання є взаємовиключними, оскільки питання балансу інтересів досліджується судом лише у разі встановлення незаконності вибуття майна.
Орган, який прийняв незаконне рішення, що призвело до порушення прав громади, не може бути позивачем у справі за позовом прокурора. У такому випадку орган селищної ради повинен набувати статусу відповідача, оскільки він фактично заперечує проти позову та відстоює правомірність своїх дій.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 03 червня 2026 року у справі № 638/18374/23 (провадження № 61-8049св25) можна ознайомитися за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
