«Качалка під подушкою»: чи може самооборона обернутися штрафом за домашнє насильство
Чи може предмет кухонного вжитку, що зберігався під подушкою, призвести до штрафу за домашнє насильство? У липні Татарбунарський районний суд виніс постанову, яка фіксує межу між побутовою сваркою та адміністративним правопорушенням. Жінка стверджувала, що захищалася від нетверезого співмешканця, проте суд визнав доведеним склад адміністративного правопорушення, що знову порушило питання: де проходить межа між самообороною та домашнім насильством?
Нажаль, сьогодні домашнє насильство залишається однією з найбільш прихованих, та водночас складних для доказування категорій правопорушень. Постанова у справі № 515/752/26 цікава не фактом притягнення особи до відповідальності, а дослідженням обставин «оборони», де головним інструментом стала кухонна качалка, яку жінка зберігала під подушкою.
«Захист» качалкою став правопорушенням
За матеріалами справи, конфлікт виник між співмешканцями на ґрунті ревнощів. Співмешканець повернувся додому у нетверезому стані та намагався зайти до кімнати жінки. Після словесної перепалки, що супроводжувалася нецензурною лайкою з обох сторін, конфлікт перейшов у фізичну стадію.
Згідно з поясненнями самої правопорушниці, головним предметом, використаним під час конфлікту, стала кухонна качалка, яку вона зберігала під подушкою. Коли співмешканець вдарив її ногою, вона використала цей предмет, нанісши йому удари по спині, руці та нозі. До конфлікту згодом долучився її син, який, за свідченнями потерпілого, бив його предметом, схожим на біту.
Під час розгляду справи суд дослідив протокол про адміністративне правопорушення, пояснення співмешканців і свідка, рапорт поліції, форму оцінки ризиків, терміновий заборонний припис та відеозапис із боді-камери поліцейського.
Суд прийшов до висновку про наявність у діях жінки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Приймаючи рішення, суддя спирався на норми Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Так, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, словесні образи та нецензурна лайка, що спричинили емоційну невпевненість та шкоду психічному здоров’ю, є формою психологічного насильства.
А згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону, нанесення ударів (у даному випадку — дерев’яним предметом) підпадає під визначення фізичного насильства.
Суд підкреслив, що домашнє насильство може вчинятися між особами, які спільно проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону).
У результаті дії жінки були кваліфіковані як домашнє насильство, суд визнав, що наведені нею пояснення не спростовують складу адміністративного правопорушення.
Хоча правопорушниця стверджувала, що лише захищалася після удару ногою, суд дійшов висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Поліція, своєю чергою, визначила рівень вчинення домашнього насильства як середній, що підтверджується формою оцінки ризиків.
Суд призначив штраф у розмірі 340,00 грн (20 неоподатковуваних мінімумів) та стягнув судовий збір у розмірі 665,60 грн. Також стосовно жінки було винесено терміновий заборонний припис терміном на 1 добу.
Це типова ситуація для багатьох побутових справ. У практиці трапляються випадки, коли адміністративні матеріали складаються лише щодо одного учасника конфлікту, навіть якщо інша сторона також застосовувала фізичну силу. Такий підхід не завжди відображає реальну динаміку конфлікту.
Межа між захистом та нападом: чому взаємне насильство потребує нової юридичної оцінки
Справа «качалки під подушкою» — це не просто черговий штраф за домашнє насильство. Це ілюстрація того, як побутові сварки швидко переходять у юридичну площину, а також нагадування про необхідність більш нюансованої оцінки взаємних конфліктів у сім’ях.
Ефективність статті 173-2 КУпАП у 2026 році часто розбивається об проблему так званого взаємного насильства. У ситуаціях, коли фізичну силу застосовують обидві сторони конфлікту, кваліфікація подій нерідко викликає дискусії як у правозастосовній практиці, так і серед юристів. В окремих випадках до відповідальності притягають одного учасника конфлікту, в інших — обох. Проте за лаштунками таких справ часто стоїть історія тривалого захисту, який юридично кваліфікується як напад.
Справа № 515/752/26 демонструє, наскільки складно у справах про домашнє насильство довести, що застосування сили було необхідною обороною.
Практика свідчить, що у подібних справах ключове значення мають момент застосування сили, її співмірність характеру загрози та належне документування обставин конфлікту. Саме ці фактори нерідко визначають, чи розцінить суд дії особи як самооборону або як окреме правопорушення.
Дійсно, у справах про домашнє насильство одним із найскладніших питань залишається відмежування необхідної оборони від адміністративного чи кримінального правопорушення. Сам факт того, що особа застосувала фізичну силу у відповідь на насильство, ще не означає автоматичного визнання її дій правомірними.
На практиці суди оцінюють комплекс обставин, зокрема:
- момент застосування сили — чи існувала реальна загроза в момент завдання ударів;
- співмірність захисту — чи відповідали застосовані засоби характеру та інтенсивності посягання;
- наявність належних доказів — показання свідків, медичні документи, відеозаписи, висновки поліції та інші матеріали.
У справі № 515/752/26 суд не аналізував питання необхідної оборони окремо. Він виходив із того, що сукупність досліджених доказів підтверджує вчинення жінкою психологічного та фізичного домашнього насильства, а її пояснення не спростовують складу адміністративного правопорушення.
Чи потрібні нові підходи?
У юридичній спільноті триває дискусія щодо вдосконалення підходів до оцінки конфліктів, у яких фізичну силу застосовують обидві сторони. Зокрема, обговорюється необхідність приділяти більше уваги встановленню того, хто був ініціатором насильства, чи мав конфлікт системний характер, а також чи перебувала особа у стані реальної необхідності захищатися.
Водночас чинна редакція статті 173-2 КУпАП не містить спеціальних правил щодо оцінки таких ситуацій. Тому в кожній конкретній справі суд вирішує питання відповідальності, виходячи з установлених обставин та наявних доказів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
