Чи діє право на альтернативну службу під час мобілізації: Велика Палата розгляне справу Свідка Єгови
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду передав на розгляд Великої Палати справу військовослужбовця — члена релігійної організації Свідків Єгови, засудженого за самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану. Колегія суддів дійшла висновку, що справа містить виключну правову проблему, яка потребує формування єдиного підходу щодо реалізації права на альтернативну (невійськову) службу під час мобілізації та його співвідношення з кримінальною відповідальністю за військові злочини.
Обставини справи
За матеріалами справи № 676/2395/25, Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області визнав військовослужбовця винним за ч. 5 ст. 407 КК України та призначив йому покарання у виді п’яти років позбавлення волі. Хмельницький апеляційний суд залишив вирок без змін.
Суди встановили, що чоловік проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді курсанта навчального підрозділу. У січні 2025 року він без дозволу командування залишив розташування військової частини та перебував за місцем проживання до березня 2025 року. Ці дії були кваліфіковані як самовільне залишення військової частини тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
У касаційній скарзі захист наполягав, що засуджений є членом Релігійного об’єднання Свідків Єгови, а його релігійні переконання не дозволяють проходити військову службу. Адвокат посилався на статтю 35 Конституції України, відповідно до якої виконання військового обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою, якщо воно суперечить релігійним переконанням громадянина. Захист також стверджував, що держава не забезпечила механізму реалізації такого права для осіб, мобілізованих під час воєнного стану.
Позиція судів попередніх інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій відхилили ці доводи. Вони виходили з того, що Закон «Про альтернативну (невійськову) службу» передбачає можливість проходження альтернативної служби замість строкової військової служби, однак не встановлює такого механізму для військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період.
Крім того, суди врахували правовий висновок Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 27 жовтня 2025 року у справі № 573/838/24. У ньому зазначено, що законодавство України не передбачає можливості відмови від проходження військової служби за призовом під час мобілізації з релігійних мотивів, а такі переконання не звільняють особу від кримінальної відповідальності за ухилення від мобілізації.
Чому справу передали до Великої Палати
Розглядаючи клопотання захисту, колегія ККС ВС дійшла висновку, що справа містить виключну правову проблему, яка має значення для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд звернув увагу на положення статті 35 Конституції України, міжнародні договори, практику Європейського суду з прав людини, Комітету ООН з прав людини, рішення Конституційного Суду України та висновок Венеційської комісії від березня 2025 року щодо реалізації права на альтернативну службу в умовах воєнного стану.
Зокрема, колегія зазначила, що в Указі Президента про введення воєнного стану право на свободу світогляду і віросповідання, гарантоване статтею 35 Конституції України, не віднесене до переліку прав, які можуть бути обмежені. Суд також навів міжнародні стандарти, відповідно до яких право на сумлінну відмову від військової служби є складовою свободи совісті та релігії, а держава повинна забезпечити належні механізми його реалізації.
Окремо колегія звернула увагу, що Венеційська комісія у висновку від 18 березня 2025 року вказала на неприпустимість повного виключення альтернативної служби навіть під час воєнного стану та наголосила, що особа, яка відмовляється від військової служби з мотивів переконань, за жодних обставин не може бути примушена носити або використовувати зброю.
Суд також врахував доводи захисту про те, що станом на лютий 2026 року було відомо про 1044 кримінальні провадження щодо окремих Свідків Єгови, пов’язані з відмовою від військової служби через релігійні переконання. На думку колегії, це свідчить не лише про якісний, а й про кількісний критерій виключної правової проблеми.
Що вирішив Верховний Суд
Касаційний кримінальний суд не вирішував питання винуватості чи невинуватості засудженого та не переглядав по суті законність вироку.
Натомість суд задовольнив клопотання захисту і передав кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, Велика Палата має розглянути порушені у справі правові питання та сформулювати правову позицію щодо застосування конституційних гарантій свободи віросповідання, права на альтернативну службу та норм кримінального законодавства в умовах мобілізації і воєнного стану.
Ухвала ККС ВС є остаточною та оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
