Іноземна юрособа має підтвердити правосуб’єктність для звернення до українського суду — КГС ВС
Ненадання іноземною юридичною особою належних документів, що підтверджують її правосуб’єктність відповідно до вимог українського законодавства, є підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду. Водночас таке процесуальне рішення не позбавляє її права повторно звернутися до суду після усунення недоліків та, за необхідності, просити про поновлення процесуального строку.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підтвердив, що іноземна юридична особа, яка звертається до українського суду, повинна належним чином підтвердити свою правосуб’єктність відповідно до вимог українського законодавства. Якщо таких документів немає, апеляційна скарга може бути повернута без розгляду.
Обставини справи
Спір виник у межах справи про банкрутство української авіакомпанії, яка перебуває на стадії ліквідаційної процедури. Іноземна юридична особа звернулася до господарського суду із заявою про заміну кредитора у справі.
Заявник посилався на укладений договір відступлення права вимоги та стверджував, що набув права вимоги до боржника, а тому просив замінити первісного кредитора його правонаступником у процедурі банкрутства.
Господарський суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви. Суд звернув увагу, що подані документи не містили належного підтвердження повноважень осіб, які підписали договір відступлення права вимоги від імені сторін, а також зазначив, що документи, видані в Об'єднаних Арабських Еміратах, не були належним чином легалізовані для використання в Україні.
Після цього заявник оскаржив ухвалу в апеляційному порядку.
Чому апеляцію повернули
Південно-західний апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу без розгляду.
Суд зазначив, що разом зі скаргою заявник не надав належних документів, які підтверджують його правосуб’єктність за законодавством держави реєстрації, зокрема сертифіката реєстрації, витягу з торгового реєстру чи інших відповідних документів, як цього вимагає процесуальне законодавство.
Подані роздруківки з офіційного вебсайту державного органу суд не визнав офіційними документами. Крім того, вони не пройшли процедуру консульської легалізації, а тому не могли вважатися належними доказами на території України.
Апеляційний суд також звернув увагу, що надана заявником комерційна ліцензія на момент подання апеляційної скарги вже втратила чинність.
Що зазначив Верховний Суд
Касаційний господарський суд погодився з висновками апеляційної інстанції.
Верховний Суд нагадав, що іноземні юридичні особи користуються в Україні такими самими процесуальними правами та обов'язками, як і юридичні особи, створені за законодавством України. Водночас на вимогу суду вони повинні надати документ, що підтверджує їхню правосуб’єктність за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг із торгового реєстру тощо), оформлений відповідно до вимог українського законодавства щодо визнання іноземних офіційних документів.
КГС ВС підкреслив, що перевірка процесуальної право- та дієздатності іноземної юридичної особи є обов'язком суду. Без належного підтвердження правосуб’єктності суд не може перейти до розгляду поданої скарги по суті. Суд також звернув увагу, що процесуальна правоздатність виникає безпосередньо із закону, тоді як можливість реалізувати процесуальні права у конкретній справі залежить, зокрема, від належного підтвердження відповідного процесуального статусу особи.
За висновком Верховного Суду, за відсутності належного підтвердження процесуальної дієздатності іноземної юридичної особи апеляційний суд обґрунтовано повернув апеляційну скаргу як подану особою, яка не підтвердила свою процесуальну дієздатність у відповідних процесуальних правовідносинах. Такий підхід відповідає пункту 1 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд також послався на власну правову позицію, викладену у постанові від 10 березня 2026 року у справі № 910/3279/25, зазначивши, що не вбачає підстав для відступу від неї.
Нові докази у касації ситуацію не змінили
Під час касаційного розгляду заявник подав нову комерційну ліцензію, строк дії якої було продовжено.
Однак КГС ВС у справі № 916/3619/19 зазначив, що цей документ не досліджувався судами попередніх інстанцій і був відсутній на момент вирішення апеляційним судом питання про відкриття апеляційного провадження. Тому касаційний суд не міг брати його до уваги, оскільки не має повноважень досліджувати нові докази або переоцінювати докази, які не були предметом розгляду судів попередніх інстанцій.
Чи обмежує це право на доступ до суду
Верховний Суд відхилив доводи заявника про порушення права на доступ до правосуддя.
Колегія суддів наголосила, що повернення апеляційної скарги не позбавляє іноземну юридичну особу права повторно звернутися до суду після усунення недоліків. Крім того, якщо через оформлення або консульську легалізацію документів було пропущено процесуальний строк, особа може просити суд про його поновлення, належно обґрунтувавши причини пропуску.
У підсумку Касаційний господарський суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
