Чи можна оголосити безвісти зниклого військового померлим, якщо родичі проти — рішення суду
Черкаський апеляційний суд залишив у силі рішення про оголошення померлим військовослужбовця Національної гвардії України, який зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу Хромового Бахмутського району у квітні 2023 року.
Суд підтвердив, що для оголошення особи померлою достатньо сукупності доказів, які дають підстави для вірогідного припущення про її смерть, навіть якщо останки не знайдено. При цьому шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, у таких справах обчислюється не від дня зникнення особи, а від дня завершення активних бойових дій на території її ймовірної загибелі.
Апеляційний суд також наголосив, що незгода родичів із заявою про оголошення особи померлою сама по собі не свідчить про наявність спору про право і не перешкоджає розгляду справи в порядку окремого провадження. Водночас навіть після оголошення особи померлою її розшук не припиняється, якщо останки не знайдено.
Обставини справи
До суду звернулася мати військовослужбовця Національної гвардії України із заявою про оголошення свого сина померлим.
Син був мобілізований у березні 2022 року. Навесні 2023 року він виконував бойові завдання в районі селища Хромове Бахмутського району Донецької області.
20 квітня 2023 року під час бойового зіткнення та інтенсивного артилерійського обстрілу противника військовослужбовець зник безвісти. За матеріалами службового розслідування військової частини, після обстрілу він не повернувся на позиції. Побратими пояснили, що через безперервний вогонь противника провести пошукові заходи було неможливо.
Наказом військової частини військовослужбовця визначено таким, що зник безвісти («ймовірно загиблий») під час виконання бойового завдання.
Під час розгляду справи суд також врахував, що військовослужбовець перебував саме в районі активних бойових дій, після 20 квітня 2023 року жодних відомостей про його місцеперебування не з’явилося, даних про перетин державного кордону не встановлено, інформація про перебування у полоні відсутня, триває кримінальне провадження за фактом його зникнення, а населений пункт Хромове перебував у зоні активних бойових дій до 11 лютого 2024 року, після чого опинився під тимчасовою окупацією РФ.
Соснівський районний суд м. Черкаси визнав ці докази достатніми та оголосив військовослужбовця померлим, визначивши днем його смерті день вірогідної смерті під час виконання бойового завдання.
Що оскаржували в апеляції
Апеляційну скаргу подала мати малолітніх дітей військовослужбовця.
Вона стверджувала, що доказів для оголошення особи померлою недостатньо, суд першої інстанції не забезпечив належного процесуального балансу, а між учасниками справи існує спір про право, тому справа не могла розглядатися в порядку окремого провадження.
Також заявниця просила скасувати рішення або залишити заяву без розгляду.
Позиція апеляційного суду
Черкаський апеляційний суд відхилив ці доводи.
Суд зазначив, що відповідно до статті 46 ЦК України особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою ще до спливу двох років після закінчення воєнних дій, якщо минуло не менше шести місяців і встановлені конкретні обставини, які дають підстави для вірогідного припущення про її смерть.
При цьому апеляційний суд застосував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якого шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, у справах про оголошення померлими осіб, які зникли під час бойових дій, обчислюється від дня завершення активних бойових дій на території їх ймовірної загибелі.
Оскільки активні бойові дії у Хромовому завершилися 11 лютого 2024 року, а звернення до суду відбулося більш ніж через шість місяців після цього, вимоги закону були дотримані.
Апеляційний суд також зазначив, що військовослужбовець перебував у районі інтенсивних бойових дій, зник після артилерійського обстрілу, понад три роки відсутні будь-які відомості про його місцеперебування, а інформації про його перебування в полоні чи інших даних, які могли б свідчити, що він живий, не існує.
За таких обставин сукупність доказів дає підстави зробити вірогідне припущення про смерть військовослужбовця, чого достатньо для його оголошення померлим у судовому порядку. Суд окремо звернув увагу, що судове рішення не встановлює факт смерті, а оголошує фізичну особу померлою за наявності передбачених законом підстав.
Чому суд відхилив доводи про спір між родичами
Апеляційний суд не погодився і з аргументом про наявність спору про право.
Колегія суддів зазначила, що сам факт незгоди одного з родичів із заявою про оголошення особи померлою або можливість виникнення у майбутньому певних майнових наслідків такого рішення не свідчать про існування спору щодо конкретного цивільного права чи обов’язку.
У цій справі суд розглядав заяву про оголошення фізичної особи померлою в порядку окремого провадження. Таке рішення саме по собі не позбавляє заінтересованих осіб права у майбутньому реалізовувати або захищати свої майнові чи інші права в установленому законом порядку, зокрема щодо спадкування або отримання соціальних виплат.
Рішення суду
Черкаський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси — без змін.
Суд також звернув увагу, що відповідно до Закону «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» навіть після оголошення особи померлою її розшук не припиняється, якщо місцеперебування, місце поховання або місцезнаходження останків не встановлено.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
