Тривале кримінальне провадження може бути поважною причиною пропуску позовної давності — висновок ВС
Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду підтвердила можливість витребування державою земель лісового фонду, які незаконно вибули з її власності, та роз’яснила, що тривалий розгляд кримінального провадження, у межах якого встановлювалися обставини незаконного вибуття таких земель, за певних обставин може бути поважною причиною пропуску позовної давності. При цьому Суд наголосив, що сам по собі тривалий розгляд кримінальної справи не означає автоматичного визнання причин пропуску строку поважними — це питання має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Такого висновку Об’єднана палата КЦС ВС дійшла у справі № 354/625/15.
Обставини справи
Спір стосувався земель державного лісового фонду, які у 2002–2003 роках були незаконно вилучені з користування державного лісогосподарського підприємства та передані у приватну власність.
Як встановили суди, посадові особи Поляницької сільської ради склали та підробили офіційні документи, на підставі яких землі державного лісового фонду були незаконно вилучені, змінено їх цільове призначення та передано у приватну власність громадянам під житлову забудову. Одним із таких набувачів став відповідач, який отримав земельну ділянку площею 0,1 га, а у 2011 році поділив її на дві окремі земельні ділянки та оформив нові державні акти на право власності.
Ще у 2004 році було розпочато кримінальне провадження щодо посадових осіб сільської ради. У його межах ДП «Ворохтянське лісове господарство» заявило цивільний позов про відшкодування завданих державі збитків. Лише у 2015 році суд закрив кримінальне провадження у зв’язку із закінченням строків давності притягнення винних до кримінальної відповідальності, а цивільний позов залишив без розгляду, роз’яснивши право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства. Після цього ні ДП «Ворохтянське лісове господарство», ні Державне агентство лісових ресурсів України з відповідним позовом до суду не звернулися.
У вересні 2015 року прокурор, діючи в інтересах держави, подав позов про витребування земельних ділянок та просив визнати поважними причини пропуску позовної давності.
Суд першої інстанції витребував земельні ділянки у власність держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, але відмовив у вимозі про визнання недійсними державних актів, оскільки визнав такий спосіб захисту неналежним. Апеляційний суд залишив це рішення без змін. Власник земельних ділянок оскаржив ці рішення до Верховного Суду.
Що вирішив Верховний Суд
Об’єднана палата КЦС ВС залишила касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін. Верховний Суд погодився, що земельні ділянки вибули з державної власності поза волею держави внаслідок незаконних дій посадових осіб, а тому підлягають витребуванню як майно, що незаконно вибуло з володіння власника, відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України.
Окрему увагу Суд приділив питанню позовної давності.
Об’єднана палата зазначила, що поважними причинами пропуску позовної давності можуть бути лише такі обставини, які з об’єктивних і незалежних від позивача причин унеможливлювали або істотно ускладнювали своєчасне звернення до суду.
Водночас Верховний Суд звернув увагу, що якщо саме у межах кримінального провадження тривалий час встановлювалися обставини незаконного вибуття майна, а постійний землекористувач уже здійснював процесуальні дії для захисту своїх прав шляхом подання цивільного позову у кримінальній справі, то за конкретних обставин справи такий тривалий розгляд кримінального провадження може бути визнаний поважною причиною пропуску позовної давності для звернення з вимогою про витребування земельної ділянки. При цьому Суд підкреслив, що оцінка поважності причин має здійснюватися індивідуально у кожній конкретній справі.
Передаючи справу на розгляд Об’єднаної палати, колегія суддів Касаційного цивільного суду пропонувала відступити від правових висновків, викладених у низці постанов Верховного Суду 2025 року щодо оцінки поважності причин пропуску позовної давності у подібних спорах. Однак Об’єднана палата дійшла висновку, що сформована правова позиція відповідає закону, а тому підстав для відступу від неї немає.
Крім того, Верховний Суд підтвердив усталену правову позицію, що для витребування майна з чужого незаконного володіння власник не зобов’язаний одночасно оскаржувати рішення органу влади, записи державної реєстрації, державні акти чи інші документи, на підставі яких майно вибуло з його власності. Такі вимоги не є належним та ефективним способом захисту, оскільки самі по собі не забезпечують повернення майна власнику. Належним способом захисту у таких випадках є віндикаційний позов про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
