Антикорупційне правосуддя та межі допустимої процесуальної поведінки: Верховний Суд, ВРП та депутати обговорили виклики

Протидія зловживанню процесуальними правами у світлі ефективності антикорупційного правосуддя – у фокусі обговорення в межах VIII Київського полілогу

Протидія корупції – одне з найактуальніших питань сьогодення, адже це явище не лише породжує в суспільства відчуття несправедливості, а й підриває довіру до органів державної влади, що є вкрай негативним чинником у контексті впливу на забезпечення національної безпеки.

На цьому наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко у вітальному слові під час VІІІ Київського полілогу «Ефективність антикорупційного правосуддя: фокус на протидії зловживанню процесуальними правами».

Проблема надмірної тривалості судових проваджень була констатована в більшості рішень ЄСПЛ, ухвалених у справах проти України. Серед причин, що зумовили таку ситуацію, поряд із кадровим дефіцитом у суддівському корпусі та надмірним навантаженням на суди, Голова ВС виокремив і зловживання сторонами проваджень своїми процесуальними правами. Йдеться, зокрема, про неявку учасників провадження в судове засідання та інші дії, спрямовані на затягування розгляду справи.

Для розвʼязання означеної проблеми, за словами Станіслава Кравченка, необхідно як працювати над удосконаленням законодавчих механізмів реагування на такі випадки, так і шукати ці механізми безпосередньо в практичній площині – створювати атмосферу відповідальності й формувати високу правову культуру, вимог якої повинні дотримуватися всі учасники проваджень.

Тож полілог має стати майданчиком для обговорення вказаної проблематики під різними кутами зору – з урахуванням позицій суддів, прокурорів, представників законодавчої влади, адвокатської та наукової спільноти.

Директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, віцепрезидент НАПрН України Олександр Скрипнюк висловив переконання, що лише об’єднання зусиль державних органів, громадських організацій, наукового й експертного середовища здатне забезпечити реальні успіхи в протидії корупції та мінімізації її наслідків для суспільства. За його словами, традиційно важливими для фахового обговорення є напрями підвищення ефективності досудового розслідування та судового розгляду корупційних правопорушень.

«Від того, наскільки ефективними будуть органи досудового розслідування, прокуратура, суд у кримінально-правовому реагуванні на факти корупційних правопорушень, залежатиме рівень довіри суспільства до державних інституцій. Це також засвідчуватиме готовність нашої держави стати частиною об’єднаного європейського простору», – зауважив Олександр Скрипнюк.

Він додав, що особливо під час війни протидія корупції – критично важливий елемент гарантування національної безпеки та ефективного використання ресурсів для оборони держави, а протидія зловживанню процесуальними правами – питання не тільки ефективності кримінального процесу. Це питання довіри суспільства до правосуддя, реальної боротьби з корупцією і, зрештою, спільної правової культури.

Вітаючи учасників заходу, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов розповів про спільне напрацювання парламентарів і суддів щодо законопроєкту «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень про судовий розгляд та досудове розслідування» (реєстр. № 5661). Цей документ був розроблений з метою забезпечення здійснення ефективного кримінального судочинства, запровадження додаткових гарантій захисту прав та інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, удосконалення окремих положень про судовий розгляд та досудове розслідування.

На переконання Дениса Маслова, потрібно в законодавчому плані підсилити можливості суддів у кримінальних провадженнях протидіяти зловживанню процесуальними правами учасниками судового процесу. Голова профільного парламентського комітету висловив сподівання, що результатом VІІІ Київського полілогу стане реалізація відповідних законодавчих ініціатив у парламенті.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас у вітальному слові зауважив про випадки, коли процесуальні гарантії, на жаль, перетворюються на інструменти уникнення від відповідальності. Тож, на його думку, держава повинна створювати належні процесуальні механізми, які захищатимуть права учасників кримінального провадження та відповідатимуть запиту суспільства на справедливість. Добросовісне користування правами, визначеними законодавством, має стати основним напрямом діяльності для суб’єктів законодавчої ініціативи.

«Саме тому Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, як парламентська інституція, підтримує ініціативи, покликані створити умови для унеможливлення зловживання процесуальними правами. Потрібно обговорити питання про межі повноважень щодо протидії затягуванню процесу та про відсутність чітких процесуальних санкцій за зловживання процесуальними правами учасниками судового процесу», – пояснив Сергій Іонушас.

Звернувся до учасників полілогу з вітальним словом і голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександр Марчук. Ефективне антикорупційне правосуддя, наголосив він, – це не лише про швидкий розгляд справ, а й про якісний і справедливий захист прав і свобод громадян, доступність правосуддя, що забезпечує право на справедливий судовий розгляд.

Але використовувати свої права можна по-різному, і виникає питання про те, використовуються вони для забезпечення ефективності правосуддя чи для протидії такій ефективності. Однозначно, ефективності правосуддя сприятиме зменшення зловживань учасниками кримінального провадження процесуальними правами.

«Запобігання корупції та зменшення її рівня – довготривалий і трудомісткий процес. Боротьба з корупцією – це не тільки про суворість та невідворотність покарання. Це також і про виховання й розвиток культури нетерпимості до корупції. Досягти успіху чи прогресу в будь-якій справі можливо лише спільними зусиллями. Справа запобігання та протидії корупції в Україні – не виняток», – переконаний Олександр Марчук.

Першу тематичну дискусію полілогу, яка відбулася під модеруванням заступника Голови ВРП Оксани Кваші, присвятили темі «Актуальні проблеми розгляду корупційних кримінальних правопорушень (питання законодавчого забезпечення та правозастосування)».

Заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк у своїй спеціальній доповіді представила актуальну практику ККС ВС у кримінальних провадженнях щодо корупційних правопорушень за 2024–2025 роки.

Вона містить правові висновки щодо:

• притягнення до кримінальної відповідальності заявника, який передає неправомірну вигоду;
•  оцінки дій посередника у переданні неправомірної вигоди;
•  кваліфікації діянь як вимагання неправомірної вигоди;
•  кваліфікації дій особи, яка є членом колегіального органу, що ухвалює рішення;
•  засудження пособника без одночасного чи попереднього засудження виконавця.

Крім того, спікерка приділила увагу правовим позиціям ККС ВС щодо питань застосування норм процесуального права. Зокрема, окреслила позиції щодо визнання недопустимим доказом протоколів обшуку, протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, а також експертизи.

У фокусі уваги присутніх були й строки досудового розслідування та правові позиції Верховного Суду із цього питання.

Питання щодо протидії зловживанню учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами детально обговорили під час другої тематичної дискусії.

Третя тематична дискусія стосувалася забезпечення права на справедливий розгляд кримінальних проваджень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.