Без перепоховань і з фільтром для кандидатів: як буде працювати закон про Пантеон
Як розповідала «Судово-юридична газета», 1 липня Верховна Рада ухвалила за основу і в цілому ініційований Президентом Володимиром Зеленським законопроєкт № 15360 щодо створення Українського національного пантеону. Це рішення фактично дає старт створенню місця пам'яті, місця сили, місця, де держава і всі українці зможуть вшановувати не лише відомих політичних діячів чи військових, але й тих, хто піднімали українську мову, культуру й науку.
У Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики зазначили, що мова не йде про те, щоб просто «перенести могили».
Відтак, жодного автоматичного перепоховання не буде.
«Могила Тараса Шевченка в Каневі чи Лесі Українки в Києві є нашими окремими національним місцем пам’яті. Перелік людей для вшанування не визначатиме одна людина чи один орган. Його готуватиме дорадча комісія за участі істориків, представників культури, сфери національної пам’яті та громадськості. А остаточне рішення ухвалюватиме Верховна Рада додатком до закону, воно також потребуватиме підпису Президента», - зазначили у Раді.
Окрім того, закон передбачає запобіжники: зокрема, перепоховання можливе не раніше, ніж через 20 років після смерті, щоб такі рішення були не емоційними, а виваженими.
Також у Пантеоні не можуть бути вшановані особи, які мають вироки за злочини проти національної безпеки, миру та міжнародного правопорядку, або підпадають під обмеження законів про декомунізацію та деколонізацію.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
