ВС вказав на важливий аспект щодо підтвердження часу, витраченого адвокатом на правничу допомогу

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, — наголосив Верховний Суд, розглянувши справу №923/726/18.

Відповідно до чинного законодавства, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи повинен подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Нагадаємо, що відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

• складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
• часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
• обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
• ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона повинна подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Раніше «Судово-юридична газета» зазначала, що суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Це підтверджується постановою ВС від 22 листопада 2019 року у справі №902/347/18.

Разом з тим Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду наголосив: «Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії». 

Крім того, КГС ВС нагадав порядок повернення помилково переведених коштів.

Також «Судово-юридична газета» повідомляла про правову позицію ВП ВС щодо застосування позовної давності до вимог про стягнення коштів.