Мирові судді та винагорода за викритих корупціонерів: програма партії «Слуга народу»

Вже 21 липня країна обиратиме новий склад парламенту. Позачергові вибори до Верховної Ради відбудуться за ініціативи Президента України Володимира Зеленського, і саме його партія «Слуга народу», відповідно до соціологічних опитувань, набирає впевнену парламентську більшість. Що саме обіцяє президентська партія та які кроки для виконання своїх обіцянок може зробити після виборів, дослідила «Судово-юридична газета».

— Скасування недоторканності народних депутатів та запровадження механізму відкликання депутатів, які втратили довіру виборців

У червні Володимир Зеленський вже звертався до парламентаріїв щодо ухвалення законопроекту № 7203 про внесення змін до ст. 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України). Ним пропонується викласти ст. 80 Конституції України у новій редакції, що скасовує положення, за якими народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність, народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності. Передбачалося, що закон набере чинності з 1 січня 2020 року, тобто обрані 21 липня депутати вже змогли б відчути його дію на собі. 29 травня законопроект був визначений Президентом Зеленським як невідкладний. Щоправда, ініціатором його у жовтні 2017 року виступив ще Президент Петро Порошенко.

Можна припустити, що новий склад парламенту подасть інший законопроект, альтернативний або ж цілком оновлений.

— Запровадження виборів за пропорційною системою з відкритими списками й електронне голосування

Що ж, один крок, а саме відкриті виборчі списки, 11 липня вже зроблено — Радою VIII скликання. Хоча на сьогодні очевидно, що для того, аби вибори 2023 року відбулися за новим законодавством, треба отримати роз’яснення КСУ або ж внести нові зміни до Кодексу. Чому вибори до парламенту мають пройти саме у 2023 році, «Судово-юридична газета» писала раніше.

Щодо електронного голосування — командою Президента наразі активно ведуться переговори з експертами в ІТ-галузі щодо повної діджіталізації урядування. Проте, скоріше за все, внесення змін до виборчого законодавства щодо електронного голосування не стане першочерговим завданням новообраного парламенту.

— Відповідальність чиновників за незаконне збагачення, обов'язкова конфіскація майна корупціонерів

Володимир Зеленський вже вніс до парламенту відповідний законопроект № 10358, проте парламентарі VIII скликання навіть не включили його до порядку денного. Особливо багато питань викликала так звана цивільна конфіскація, що передбачала появу у ЦК окремої причини припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межа вартості таких активів (вартість, яка у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

— Децентралізація влади відповідно до європейських норм: передача максимуму можливих повноважень виконкомам місцевих рад, перетворення державних адміністрацій на префектури європейського типу

Реформа децентралізації в Україні розпочалася ще у квітні 2014 року і повноцінно триває й досі.

Говорячи про префектури європейського типу, партійці, вочевидь, мали на увазі французьку модель. Так, у Франції є 101 префектура, а відповідальний чиновник є префектом. Префектура — адміністрація, яка належить МВС і тому відповідає за видачу посвідчень особи, прав водія, паспортів, резиденції і дозволу на роботу для іноземців, реєстрації транспортного засобу, реєстрації асоціацій (створення, модифікація статусу, розпуск), управління поліцією і пожежниками.

Префект представляє національний уряд на місцевому рівні і виконує повноваження, які конституційно приписані національному уряду. Він випускає постанови, написані для застосування місцевим законодавством.

Керівництво відділу — генеральна рада, яка відповідає за будівництво і обслуговування шкіл і доріг, фінансової допомоги незахищеним категоріям населення.

Можна зробити припущення, що й децентралізація не стане найпершим завданням нової Ради. Адже створення префектур цілком ймовірно потребуватиме внесення змін до Конституції.

— Переведення максимально можливої кількості державних послуг в онлайн

Ще у травні Президентом Володимиром Зеленським було анонсовано створення «держави в смартфоні». Для цього проводяться зустрічі з ІТ-експертами, європейськими донорами, представниками державних органів. Стосовно подання відповідних законопроектів наразі жодної інформації у команді Президента та партії не анонсовано. Проте з останніх подій можна зробити висновок, що майбутній парламент підтримуватиме кроки попередників, та вочевидь більш активно займатиметься лобіюванням законів про е-послуги. Так, 9 липня стало відомо, що вже з січня 2020 року запрацює електронна послуга е-малятко, в якій буде десять сервісів, пов’язаних з оформленням документів при народженні дитини. Також в Офісі Президента активно підтримують і впровадження системи «Трембіта».

— Радикальне очищення та перезавантаження прокуратури

Як розповів нам раніше радник Президента України, № 2 у виборчому списку політичної партії «Слуга народу» Руслан Стефанчук, найближчими днями Президентом буде підписаний указ про Раду з правових реформ. Саме ця Рада вестиме роботу над подальшими законопроектами, які стосуються питання внесення змін до Конституції, реформи судоустрою, реформи правоохоронних органів, а також питання перехідного правосуддя, що стосується тимчасово окупованих територій. І парламентська пропрезидентська більшість такі законопроекти, безумовно, підтримає.

— Система грошової винагороди для громадян за виявлення корупції

Подібний законопроект вже розглядався Верховною Радою у 2017 році. Він передбачав віднесення до повноважень НАЗК виплату грошової винагороди викривачам корупційних злочинів у розмірі 10 % від можливої суми збитків.

Ініціатори законопроекту прагнули створити своєрідну «мережу викривачів» для якісного провадження антикорупційної політики. Проте до порядку денного проект закону так і не було включено. Чи візьмуть його за основу у партії «Слуга народу» або ж писатимуть власний, та як саме здійснюватиметься фінансування і процедура оплати викривачам, наразі невідомо.

— Посилення можливості громадського контролю за судовою системою

Громадський контроль передбачає ряд способів: соціологічні і статистичні дослідження, опитування відвідувачів суду, представників судової системи; аналіз судових рішень, публікацій у ЗМІ на судову тематику тощо; експертне оцінювання; фокус-групи на судову тематику.

Доцільним можна вважати застосування такої форми громадського контролю, як системний аналіз винесених тим чи іншим суддею рішень, їх відповідності принципам і нормам права, моральним засадам суспільства. Неодноразово в риториці «Слуги народу» лунали і тези про залучення громади до публічного обговорення судової реформи.

— Зменшення розміру судового збору

Про зменшення судового збору у команді «Слуги народу» говорять вже давно. Так, ще на початку червня № 3 у виборчому списку Ірина Венедіктова говорила про перегляд судового збору. Проте планують у партії й активно провадити розвиток альтернативного розв’язання спорів: відроджувати третейське судочинство, розвивати інститут медіації тощо.

— Повноцінні інститути мирових суддів і суду присяжних

Щодо суду присяжних, з ним в Україні є цілий ряд проблем: вузький перелік справ, мала кількість присяжних, залучення присяжних лише обвинувачуваним, питання територіальності, безперервність розгляду справи, неналежне оснащення судів, формування списку присяжних, здійснення тиску на присяжних. Для повноцінної подальшої роботи інституту суду присяжних команді «Слуги народу» доведеться на законодавчому рівні усунути всі означені недоліки, а найголовніше — забезпечити захист присяжних.

Що стосується мирових суддів, то світовий досвід демонструє абсолютно різні моделі цього інституту. Так, в Італії мировий суддя взагалі не є професійним юристом і розглядає лише цивільні малозначні справи, а ось в Ізраїлі це вже професійний юрист, який розглядає навіть кримінальні справи і може засуджувати до позбавлення волі. Якщо в Російській Федерації районний суд є вищою судовою інстанцією для мирових судів, то в Південно-Африканській Республіці рішення мирового суду навіть не підлягають перегляду. Процес запровадження інституту мирових суддів потребує важливих кроків: внесення змін до законодавства, створення нових органів, виділення додаткових матеріальних коштів. Проте це було б доцільним кроком, враховуючи завантаженість місцевих судів.

— Законодавче врегулювання права володіння зброєю

В Україні наразі немає спеціального закону, який би регламентував придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї. Згідно зі ст. 263 Кримінального Кодексу носіння, зберігання, придбання, збут вогнепальної зброї, вибухівки та набоїв карається в'язницею на термін від 3 до 12 років. Законне придбання вогнепальної зброї — досить складний процес: потрібен дозвіл, велика кількість довідок, а також відповідна підготовка. Проте прогалини чинного законодавства дозволяють кваліфікувати захист зі зброєю як перевищення меж самозахисту, що карається законом. Отже, питання володіння зброєю, особливо після 2014 року, коли країну накрила хвиля нелегальної зброї зі Сходу, зараз стоїть досить гостро і потребує внесення змін до законодавства. Проте і це навряд стане пріоритетом нового парламенту, принаймні у перші місяці роботи.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Президент України презентував зміни до Закону «Про очищення влади».

Також ми публікували повний список претендентів у Вищу раду правосуддя від Президента Зеленського.