Земельна реформа: Агрокомітет ВР візьме до уваги всі ідеї, що мають підґрунтя

Підготовка до земельної реформи, основна мета якої — дозволити обіг сільськогосподарських земель, йде не просто. Напругу не зняло й засідання Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, яке відбулось 30 жовтня.

І хоча комітет виконав усі пункти порядку денного, в тому числі більшістю проголосував за рекомендацію взяти за основу законопроекти «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (реєстр. №2194 від 01.10.2019) і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони» (реєстр. №2195 від 01.10.2019), а також підтвердив свою підтримку проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. №2178-10 від 10.10.2019), все це знову відбувалося під шаленим тиском противників відкриття ринку землі, які на засіданні начебто представляли численні громадські об’єднання українських селян.

Основні вимоги опонентів реформи традиційно зводяться до відкликання усіх законопроектів, розроблених представниками парламентської фракції політичної партії «Слуга народу», проведення парламентських слухань, всенародного обговорення реформи, щоб лише потім відбувся перехід до розробки якогось законопроекту, або, краще, повна відмова від цієї ідеї. Бо, мовляв, прийдуть багаті іноземці і скуплять усю українську землю. Наводять приклад Латвії, де уряд одразу дозволив вільний ринок землі, а тепер не може дати цьому ради. Землі, скуплені іноземцями, складають понад половину земель сільськогосподарського призначення, і начебто обробляються не всі, а місцеві селяни змушені орендувати землю, сусідню з їхніми домогосподарствами, у іноземних власників, які її не використовують як виробничу.

Проте у реформаторів поки вистачає витримки, і вони продовжують рухатись до запланованої мети.

Про подальші наміри аграрного комітету Верховної Ради «Судово-юридична газета» розпитала його голову Миколу Сольського.

- Після такого тиску, чи наважитеся ви передавати підтримані комітетом законопроекти до сесійного залу?

- Можна, звичайно, передати, але ми хочемо наступні два тижні присвятити роз’яснювальній роботі, проведенню діалогу з усіма, на всіх рівнях, і з усіх дискусійних питань. Тим більше, що частина аргументів наших опонентів в принципі має під собою підґрунтя. Страхи людей також зрозумілі, причому страхи є у всіх.

- Чи є у вас якийсь глобальний план, як досягти мети, і не створити зайвого напруження у суспільстві?

- Ми виходимо з таких міркувань. По-перше, більшість суспільства згодна з тим, що земельна реформа потрібна. Для чого себе обманювати, що у нас немає обігу земель, коли фактично процвітає «сірий» ринок. Це неправильно.

По-друге, ми таки хочемо врахувати всі пропозиції різноманітних сільськогосподарських асоціацій. Інша річ, що деякі з таких пропозицій декларативні. Думаю, протягом найближчих тижнів будемо шукати точки дотику. Допоки не досягнемо спільного бачення, нічого передавати в сесійний зал не будемо. Крім того, навіть якщо щось упустимо, між першим і другим читанням можна внести будь-які правки.

- Навколо яких питань точаться суперечки?

- Ключовими є три моменти: концентрація земель в одних руках, допуск до ринку іноземців і навіть українських юридичних осіб. Хоча про останніх не так категорично йдеться.

- А фінансова підтримка аграріїв з боку держави видається якоюсь не надійною?

- Комітет звернувся до уряду, і Мінекономіки нас підтримало, щоб наступного року у державний бюджет було закладено 8,480 млрд гривень на підтримку сільськогосподарських виробників.

- Але ж це тільки наміри?

- Ми займаємось вирішенням цього питання. Доводиться всім доказувати, пояснювати, переконувати. Навіть всередині нашої фракції немає єдиного розуміння. Але якщо нічого не робити, то нічого й не буде.

- З першого січня буде знятий мораторій на продаж землі?

- Це питання ще в процесі обговорення, адже і в основному законопроекті №2178-10 дозвіл на обіг сільськогосподарських земель починається тільки з 1 листопада 2020 року. Думаю, що в контексті поданих земельних законопроектів можна вирішити це питання.

- Стосовно законопроекту №2194, згідно з окремими положеннями якого державнї землі за межами населених пунктів передаються до комунальної власності сільських, селищних, міських рад, останнім також передаються повноваження з управління цими землями, Головне науково-експертне управління Верховної Ради надало дуже критичний висновок. Експерти мають підстави для цього?

- ГНЕУ дуже швидко написали свій висновок стосовно 300 сторінок цього законопроекту. Проте юристи є юристи. Вони ніколи не напишуть однозначно добре — захочуть, щоб прибрали, або щось добавили. У них таке завдання, і до цього треба спокійно ставитися. Деякі зауваження є слушними, а деякі моменти вони самі не зрозуміли. Між першим та другим читанням ми попрацюємо над тим, щоб усі норми були чітко прописані, і не було різночитань.

- На цьому, розумію, земельна законотворчість не закінчується?

- У нас напрацьовуються ще декілька важливих законопроектів, присвячених земельній реформі. Ми їх ще вичитуємо, проставляємо пріоритети. Наступного тижняя вже зможемо говорити конкретно. Загалом, нам ще треба доробити питання держпідтримки аграріїв, питання концентрації земель на одному полі та механізм обміну ділянками, антирейдерські та антимонопольні питання. Крім того, є питання вузькоспеціальні, скажімо, врахування інтересів садівників, виноградарів тощо. Ми вже дещо продумали, і мені здається, що їм ці варіанти сподобаються.