ВС висловився щодо допомоги при народженні дитини

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 265/4175/16-а.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що особа звернулася до суду з позовом, в якому просила:

1. визнати незаконним та скасувати рішення Управління соцзахисту;
2. поновити їй строк для надання свідоцтва про народження дитини, для отримання допомоги при народженні дитини;
3. зобов’язати Управління соцзахисту призначити та виплатити їй допомогу при народженні дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в лютому 2014 року в зв`язку з проведенням бойових дій на території Маріуполя вона змушена була виїхати із сім`єю до АР Крим до його анексії РФ, де народила сина. По факту народження сина їй було видано російське свідоцтво про народження дитини. В серпні 2015 року вона із сім’єю повернулася до міста Маріуполя та звернулася до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. Відповідач їй поштою направив рішення про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини. Відповідач мотивував свою відмову відсутністю свідоцтва про народження дитини.

На підставі судового рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області про встановлення факту народження дитини, вона отримала українське свідоцтво про народження дитини і знову звернулася до відповідача із заявою про призначення допомоги при народження дитини.

Однак, своїм листом відповідач протиправно відмовив їй в призначенні допомоги при народженні дитини, мотивуючи своє рішення тим, що на час звернення не має законних підстав для призначення такої допомоги, оскільки сплив дванадцятимісячний строк з дня народження дитини.

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області частково задовольнив позовні вимоги.

Донецький апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове – про відмову в задоволенні позовних вимог.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» відповідно до Конституції  України  встановлює  гарантований  державою  рівень  матеріальної підтримки сімей з  дітьми  шляхом  надання  державної  грошової  допомоги  з урахуванням  складу сім`ї,  її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям  з  дітьми  у загальній системі соціального захисту населення.

За правилами статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом України «Про охорону дитинства» та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми та перелік документів необхідний для призначення допомоги за Законом України «Про охорону дитинства», встановлюється Кабінетом Міністрів України

Також ВС зауважив, що на виконання статті 1 Закону № 2811-XII Кабінет Міністрів України постановою від 27.12.2001 N 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» затвердив Порядок № 1751, який визначає умови призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, передбачених вказаним вище Законом.

Пунктом 12 Порядку № 1751 встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви (пункт 44 Порядку № 1751).

З наведеного слідує, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивач дійсно після отримання свідоцтва про народження дитини та звернення до відповідача із заявою пропустила строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини.

Однак, колегія суддів враховує те, що позивач з об’єктивних причин не мала змоги звернутися до відповідача з повним пакетом документів з наданням копії свідоцтва про народження дитини, виданого Державою Україною, оскільки позивач спочатку знаходилася на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, рішення суду про встановлення факту народження дитини набрало законної сили 24.04.2016, свідоцтво про народження дитини позивач отримала тільки 20.04.2016, тобто вже після спливу дванадцятимісячного строку після народження дитини.

ВС зауважив, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

З урахуванням наведеного рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, із залишенням в силі постанови суду першої інстанції, якою визнано частково обґрунтованими позовні вимоги.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли допускається позбавлення батьківських прав.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.