Верховний Суд висловився щодо оскарження ухвал слідчих суддів

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 757/23781/20 та встановив, що ухвали слідчих суддів, постановлені відповідно до статей 28, 114 КПК України, окремому апеляційному оскарженню згідно з положеннями ч. 3 ст. 309 КПК України не підлягають.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва частково задоволено клопотання адвоката в інтересах особи про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні та встановлено слідчим Державного бюро розслідувань та прокурорам Офісу Генерального прокурора строк тривалістю один місяць для завершення проведення досудового розслідування і прийняття відповідного процесуального рішення, передбаченого ст. 283 КПК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, прокурор оскаржив його в апеляційному порядку.

Суддя-доповідач апеляційного суду на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, мотивуючи своє рішення тим, що апеляційну скаргу було подано на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року № 237/1459/17, зазначав, що слідчий суддя постановив ухвалу, яку не передбачено нормами кримінального процесуального закону, а тому апеляційний суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства повинен був відкрити апеляційне провадження та переглянути оскаржуване рішення слідчого судді.

Висновок Верховного Суду

Так, ВС зазначив, що вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено положеннями ст. 309 КПК України, і розширеному тлумаченню він не підлягає.

Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва частково задоволено клопотання адвоката в інтересах особи про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні та встановлено органу досудового розслідування строк тривалістю один місяць для завершення проведення досудового розслідування і прийняття відповідного процесуального рішення, передбаченого ст. 283 КПК України.

Тобто постановлена у цьому провадженні ухвала слідчого судді, якою встановлено слідчим Державного бюро розслідувань та прокурорам офісу Генерального прокурора місячний строк для завершення проведення досудового розслідування, не входить до визначеного у ст. 309 КПК України вичерпного переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному поряду.

ВС підкреслив, що відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.

На думку ВС суддя апеляційного суду, дотримуючись вимог ч. 3 ст. 307, ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК України, правильно встановив, що оспорювана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, та обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора, належним чином умотивувавши своє рішення.

Крім того,  ВС зазначив, що відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Частина 2 ст. 28 КПК України встановлює загальне правило, згідно з яким проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Разом з тим ч. 6 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені процесуальним законом.

ВС наголосив, що ця норма співвідноситься із положеннями частин 1, 2 ст. 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати межи граничного строку, передбаченого КПК України, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

ВС зазначив, що передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов’язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для стороні кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.

З огляду на наведене колегія суддів вважає правильним рішення апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва на підставах, передбачених ч. 4 ст. 399 КПК України, оскільки ухвали слідчих суддів, постановлені відповідно до статей 28, 114 КПК України, окремому апеляційному оскарженню згідно з положеннями ч. 3 ст. 309 КПК України не підлягають.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу судді Київського апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва - без зміни.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, за яких умов суд може ухвалити заочне рішення.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.