Реформа виконавчого провадження: як буде проводитися стягнення на єдине житло боржника

11:51, 25 августа 2021
Законопроект «Про примусове виконання рішень» передбачає новий порядок звернення стягнення на нерухоме майно та новий порядок його реалізації.
Реформа виконавчого провадження: як буде проводитися стягнення на єдине житло боржника
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

В країні давно назріла та перезріла реформа виконавчого провадження. І ось, нарешті, в Раді був зареєстрований комплексний законопроект № 5660 від 14.06.2021 «Про примусове виконання рішень». Серед його авторів можна побачити такі відомі прізвища, як Андрій Костін, Микола Стефанчук, Денис Маслов, Роман Бабій, Сергій Вельможний, Володимир Ватрас.

Законопроект покликаний замінити наступні нормативні акти, що діють сьогодні :

-  «Про виконавче провадження»;

-  «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»;

- «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»;

-  «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».  Положення законопроекту регулюють, зокрема, порядок стягнення на житлові приміщення.  

Перше, що потрапляє на очі при уважному дослідженні закону, це те, що нерухоме майно боржника потрапляє в третю чергу стягнення.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня календарного року, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Черговість звернення стягнення на майно (кошти) боржника, яке відноситься до однієї черги визначається виконавцем з урахуванням співмірності до вимог за виконавчим документом, особливостей такого майна, та необхідності такого майна для забезпечення життєвих потреб боржника та членів його сім’ї.

Згідно з нормами Закону «Про виконавче провадження», який діє сьогодні, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

Тож цей поріг пропонується зменшити вдвічі.

Під час звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна боржника пропонується в першу чергу звертати стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу буде звертатися стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник – фізична особа. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на житловий будинок або квартиру виконавець здійснює заходи щодо з’ясування чи зареєстровано у такому об’єкті нерухомого майна місце проживання малолітньої дитини. Про опис та арешт об’єкта нерухомого майна, який перебуває в заставі, виконавець невідкладно повідомляє заставодавця. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржник не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із поданням про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавче провадження припиняється, за умови, що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення. Якщо в описаному та арештованому виконавцем житловому будинку чи квартирі зареєстровано місце проживання малолітньої дитини, виконавець звертається до суду із поданням про вирішення питання про примусову реалізацію такого майна. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України доповнюється статтею 4392 , згідно з якою питання про примусову реалізацію об’єкта житлової нерухомості, в якому зареєстровано місце проживання малолітньої дитини, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. 

Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про примусову реалізацію об’єкта житлової нерухомості, в якому зареєстровано місце проживання малолітньої дитини. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Виселення із займаного жилого приміщення

Згідно із законопроектом 5660 виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення та у разі примусової реалізації (передачі стягувачу) жилого приміщення.

Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Примусова реалізація (передача стягувачу) жилого приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після реєстрації новим власником права власності на жиле приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Виселення громадян у випадках, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні, не тягне припинення виселення громадянина з відповідного жилого приміщення.

Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення.

Стаття 113 законопроекту «Про примусове виконання рішень» передбачає наступний порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення.

Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна, цінних паперів) здійснюється шляхом електронних аукціонів або за фіксованою ціною. 

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

Не реалізоване на електронному аукціоні нерухоме майно виставляється на повторний електронний аукціон за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості. 

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на третій електронний аукціон за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості. 

У разі надання стягувачем згоди третій електронний аукціон здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни, але не нижче 60 відсотків його вартості для нерухомого майна та 30 відсотків його вартості - для рухомого майна та з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій. 

У разі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. 

У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, майно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавче провадження припиняється. 

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.

За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавча санкція, штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. 

Майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт.

Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно. Визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. 

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден, зброї виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.

Раніше розповідалося, яким чином Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (керівник Г.М.Третьякова) вирішив долю законопроекту про конфіскацію майна за борги по комуналці.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Петро Ковзель
    Петро Ковзель
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва